Кафедра епізоотології

Традиційні методи лікування хворих тварин з застосуванням антибіотиків, сульфаніламідних, нітрофуранових та інших антимікробних препаратів призводить до зменшення в кишечнику не лише патогенних ентеробактерій, а й представників нормофлори, особливо молочнокислих, пропіоновокислих, біфідобактерій. Виходячи а етіопатогенетичної направленості терапії при інфекційних захворюваннях молодняка в ранньому віці, нами спільно з науковими співробітниками ІMB НАН України (С.Р.Резник, І.Б.Сорокулова, В.О.В'юницька, В.В.Смірнов) розроблений і впроваджений у виробництво новий профілактичний і лікувальний пробіотик споролакт (ТУ У 46.15.057-94). До його складу ввійшли в рівних об'ємах нормальні спороутворюючі бактерії (Bacillus subtilis і Вас. Licheniformis) і лактобактерії (Lactobacillus fermentum).

Сумісні наукові пошуки з доцентом Ужгородського держуніверситету Бойко Н.В. завершились виготовленням активного пробіотика з широким спектром дії моноспорин-ПК (ТУ У 46.15.275-97). Його основою є культура Вас. subtilis, штам ВКПМ N B-5225.

Для зазначених пробіотиків з аеробних спороутворюючих бацил характерним є після орального їх введення в організм тварин перехід у вегетативну форму і інтенсивне продукування антибіотичних речовин, протеолітичних ферментів, лізоциму тощо. Встановлено, що з введенням пробіотиків в дозі 1-10 млрд. мікробних клітин кількість життєздатних бацил у 1 г секрету кишечника зростає до 10⁶ - 10⁷ КУО.

Профілактичне і лікувальне застосування споролакту і моноспорину-ПК в дозах, рекомендованих в Настановах, запобігає прояву діареї і клінічному видужанню тварин у 96-98 % випадків.