СТАТТЯ
В.П.ЛИТВИН, проф., д-р. вет. наук; В.В.ПОЛІЩУК, доцент, канд. вет. наук; В.М. ОВРУЦЬКИЙ, д-р. хім. наук; В.М. ШУМЕЙКО, доцент, канд. мед. наук
Упродовж останніх років нами проведено пошуки, виготовлено й експериментально досліджено нові лікарські засоби й дезінфектанти із групи біокисних метало-силікатних сполук (БМСС): ветазоль, водозоль, санапін, ветадерм. Вони є оригінальними біологічно активними речовинами і залежно від структурних властивостей можуть переходити в газо-аерозольний стан (ветазоль, санапін) або розчинятися у воді (водозоль), входити до складу пасти (ветадерм).
Дослідами визначені умови їх використання для детоксикації, санації і лікування сільськогосподарських і домашніх тварин, птахів, бджіл. За показниками токсичності й шкідливою дією препарати належать до 3-4 класу безпеки. Екстраполяційна середньолетальна концентрація базового препарату "К" для людини становить 99,9 г/м повітря і є практично недосяжною в реальних умовах [1-5].
Препарат Ветазоль (ТУУ 46.15.053.94) застосовують під час гострих респіраторних захворювань вірусно-бактеріальної та грибкової
етіології, запальних процесах слизових оболонок і шкіри у тварин і птахів із розрахунку 1 мл на 1 м3 повітря приміщення 1 раз на добу протягом 2-3 днів. При потребі тварин і птицю повторно обробляють через 5-6 днів. Експозиція - 45 хвилин.
Для дезінфекції тваринницьких приміщень при відсутності тварин ветазоль рівномірно розпилюють по приміщенню ежекцією із розрахунку 4-5 мл на 1 м повітря. Попередньо у тваринницькому приміщенні проводять санітарну очистку. За спорової інфекції ветазоль застосовують двічі з інтервалом 12-18 год із розрахунку до 10 мл препарату на 1 м3 повітря приміщення.
Детоксикацію приміщень, вільних від тварин і птиці, проводять препаратом у дозі 1,5-7,0 мл/м3 тричі з інтервалом 6-12 год.
Лікувально-профілактична ефективність ветазолю становить 98 %.
Водозоль (ТУУ 46.15.055.94) застосовують при шлунково-кишкових захворюваннях тварин і птахів шляхом випоювання у вигляді 2-5 %-ного розчину із розрахунку 10 мл на 1 кг маси тіла протягом 3-5 днів. Препарат діє бактеріостатично і бактерицидно на ешерихії, сальмонели, пастерели, стафілококи, стрептококи, аспергіли, кандиди та інші мікроорганізми.
Санапін (ТУУ 46.15.052.94) є найбільш вивченим із препаратів групи БМСС. Його використовують переважно для профілактики та лікування бактеріальних, грибкових і вірусних хвороб бджіл. Це прозора рідина з незначним жовтуватим відтінком, яка здатна на повітрі переходити в газо-аерозольний стан із дисперсним складом у межах 0,3-5,0 мкм. Санапіну властива одночасна сануюча і дезінфікуюча дія. До аерозолю чутливі ешерихії, сальмонели, пастерели, стафілококи, стрептококи, аспергіли, кандиди та інші мікроорганізми. Специфічна активність препарату в присутності аміаку посилюється, тобто він проявляє і детоксикуючі властивості. Санапін підвищує працездатність бджіл, сприяє самоочищенню їх від кліщів вароа і не проявляє негативної дії на товарні якості продуктів бджільництва.
Препарат випускається в ампулах по 1 мл і використовується для обробки вуликів у присутності бджіл. Термін зберігання - 5 років.
Враховуючи швидку здатність препарату після відкриття ампули на повітрі з рідкого стану переходити в дрібнодисперсний аерозольний стан і проявляти антимікробну, фунгіцидну та детоксикуючу дію протягом перших 16-18 хв., санапін застосовують у бджільництві для профілактики хвороб та лікування бджіл, санації й дезінфекції вуликів. Однак при цьому необхідно дотримуватись основного правила - не нашкодити бджолам.
Профілактичну обробку пасіки слід проводити два рази на рік. Перший раз вулики обробляють весною (квітень-травень) після обльоту бджіл при температурі повітря 14-15°С, а другий - у вересні-жовтні перед підготовкою бджолосімей до зимівлі. При частих літніх дощах з метою запобігання грибкових захворювань доцільно проводити додаткову обробку вуликів.
Профілактична доза санапіну на 1 м3 об'єму вулика становить 1 мл, тобто на один стандартний вулик беруть одну ампулу препарату.
Перед застосуванням препарату вулик очищають і проводять попередню герметизацію, прикриваючи на 20 хв. льотки, щілини тощо. Потім заставну дошку і частину рамок зміщують з таким розрахунком, щоб між рамками на дно вулика можна було вилити вміст ампули. Пасічник стамескою відбиває кінцеву частину ампули, рівномірно розбризкує препарат по дну вулика і швидко накриває його кришкою. Під час ежекції слід запобігати попаданню рідкого санапіну на бджіл у рамках.
Тривалість аерозольної обробки вулика - 40—45 хв, після чого його провітрюють протягом 10-15 хв., очищають дно від забруднень і формують гніздо.
Як лікувальний засіб, санапін застосовують залежно від діагностованої хвороби, стану бджолосім'ї та ступеня забруднення вулика. На початку розвитку патологічного процесу достатньо обробити вулик препаратом у разовій стандартній дозі з розрахунку 1 мл на один вулик. Обробка вуликів проводиться в присутності бджіл за описаною вище методикою. При необхідності через 3-5 днів проводять повторне лікування.
Поява на пасіці гнильцевих і грибкових хвороб (аскосфероз, аспергільоз, американський і європейський гнильці, вірусний параліч бджіл та ін.) санапін слід застосовувати по 1 ампулі двічі або тричі з інтервалом 7-14 діб. Максимальна аерозольна обробка - 40—45 хв. Помічено, що найбільш активний інгаляційний вплив на бджіл препарат має в перші 16-18 хв. після їх обробки, потім бджоли заспокоюються і розпочинають проводити санітарне очищення вулика. У цьому їм потрібно активно допомогти, очищаючи забруднене дно вулика за допомогою стамески.
У комплексі заходів, спрямованих на розрив епізоотичного ланцюга, важливо одночасно провести дезінфекцію і детоксикацію стільників без бджіл. Обробку рамок проводять у спеціальному порожньому вулику із розрахунку 3 ампули санапіну (3 мл) на 1 м3 об'єму вулика при експозиції 60 хв. Попередньо вулик добре герметизують.
Санацію вуликів у присутності бджіл здійснюють за методикою проведення профілактичних обробок із розрахунку 1 мл санапіну на стандартний вулик. При цьому важливо визначити наявність на бджолах кліщів вароа. До обробки бджіл беруть стандартний лист паперу, обробляють вазеліновим маслом чи олією і кладуть під рамки на дно вулика. По завершенні аерозольної обробки підраховують кількість кліщів.
Під час застосування санапіну потрібно дотримуватись правил безпеки. Забороняються робота з вогнем та паління цигарок. Слід запобігати попаданню санапіну на лице і в очі людини. Нейтралізують препарат промиванням чистою водою.
Висновок. Ветазоль, водозоль і санапін є високоефективними препаратами для профілактики й лікуванням хвороб тварин, птахів і бджіл, а також для санації та дезінфекції приміщень і вуликів.
Санапін як профілактичний засіб доцільно застосовувати двічі на рік по 1 ампулі на вулик: весною після обльоту бджоли (квітень-травень) і восени (вересень-жовтень) при температурі повітря не нижче 15°С. У разі захворювання бджіл лікування проводять тричі з інтервалом 3-5 днів.
В.П. Литвин, В.В. Полищук, В.М Овруцкий, В.Н. Шумейко
Предложенные нами для животноводства и пчеловодства препараты — ветазоль, водозоль и санапин - обладают выраженными противомикробными, фунгицидными, детоксицирующими и дезинфицирующими свойствами. Эффективность и безвредность их применения подтверждена на тысячах животных и пчелосемей.
Vetazol, Vodozol, Sanapin for the prevention and treatment of animal, Poltry and bees diseases, improving and disinfection of hives
V. Litvin, V. Polishchuc, V. Jvrutskiy, V. Shumeyko
Proposed for husbandry and apiculture the preparation - Vetazol, Vodozol, Sanapin -possesses effective antimicrobial, antimycotic, detoxication and disinfection qualities. Effectiveness and safety of its using are confirmed on thousand animal bee-families.