УДК 619:616.9

Аналіз основних досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання проблеми. Впродовж останніх років нами проведено пошуки, виготовлення та експериментальні дослідження нових лікарських засобів і дезинфектантів із групи біокисних метало-силікатних сполук (БМСС): ветазоль, водозоль, санапін та ветадерм. Вони є оригінальними біологічно-активними речовинами й залежно від структурних властивостей можуть переходити в газо-аерозольний стан (ветазоль, санапін), або розчинятися у воді (водозоль), входити до складу пасти (ветадерм).

Дослідами визначені умови їх використання для детоксикації, санації і лікування сільськогосподарських і домашніх тварин, птахів, бджіл. За показниками токсичності й шкідливою дією препарати належать до 3-4 класу безпеки. Екстраполяційна середньо-летальна концентрація базового препарату "К" для людини становить 99,9 г/м³ повітря і є практично недосяжною в реальних умовах (1 - 5).

Мета досліджень та методики їх проведення. Антимікробна та фунгіцидна активність БМСС вивчалась в неблагополучних по респіраторних та шлунково-кишкових хворобах тварин господарствах Київщини та неблагополучних пасіках по бактеріальних, грибкових і вірусних хворобах бджіл.

Підрахунок кількості мікроорганізмів в 1 м³ повітря приміщення проводили до початку ежекції ветазолю і санапіну та через 2 години після обробки, користуючись методом осідання мікроорганізмів на чашки Петрі з МПА, середовище Ендо, Сусло-агар, сольовий МПА та інші.

Результати досліджень. Препарат ветазоль (ТУУ 46.15.053.94) застосовували під час гострих респіраторних захворювань вірусно-бактеріальної та грибкової етіології, запальних процесах слизових оболонок і шкіри у тварин і птахів із розрахунку 1 мл на 1 м³ повітря приміщення 1 раз на добу протягом 2 - З днів. У разі потреби, тварин і птицю повторно обробляли через 5-6 днів. Експозиція 45 хвилин.

Для дезинфекції тваринницьких приміщень при відсутності тварин ветазоль рівномірно розпилювали по приміщенню шляхом ежекції із розрахунку 4 -5 мл на 1 м³ повітря. Попередньо в тваринницькому приміщенні проводили санітарне очищення. При споровій інфекції ветазоль застосовували двічі з інтервалом 12—18 год., із розрахунку — 10 мл препарату на 1 м³ повітря приміщення.

Детоксикацію приміщень, вільних від тварин і птиці, проводили препаратом у дозі 1,5 - 7,0 мл/м³, тричі, з інтервалом 6-12 год.

Лікувально-профілактична ефективність ветазолю сягала 98 %.

Водозоль (ТУУ 46.15.055.94) застосовували під час шлунково-кишкових захворювань тварин і птахів шляхом випоювання у вигляді 2-5 %-ного розчину, із розрахунку 10 мл на 1 кг маси тіла, протягом 3-5 днів. Препарат діє бактеріостатично і бактерицидно на ешеріхії, сальмонели, пастерели, стафілококи, стрептококи, аспергіли, канділи та інші мікроорганізми.

Санапін (ТУУ 46.15.052.94) є найбільш вивченим із препаратів цієї групи. Його використовували переважно для профілактики та лікування бактеріальних, грибкових і вірусних хвороб бджіл. Це прозора рідина з незначним жовтуватим відтінком, яка здатна на повітрі переходити в газо-аерозольний стан із дисперсним складом в межах 0,3 - 5,0 мкм. Санапіну властива одночасна сануюча і дезинфікуюча дія. До аерозолю чутливі ешеріхії, сальмонели, пастерели, стафілококи, стрептококи, аспергіли та інші мікроорганізми. Специфічна активність препарату в присутності аміаку посилюється, тобто він проявляє ще й детоксикуючі властивості.

Санапін сприяє самоочищенню бджіл від кліщів вароа, підвищує їх працездатність і не проявляє негативної дії на товарні властивості продуктів бджільництва.

Препарат випускають в ампулах по 1 мл і використовують для обробки вуликів в присутності бджіл. Термін зберігання становить 5 років.

Враховуючи швидку здатність препарату після відкриття ампули на повітрі зі стану рідини переходити в дрібнодисперсний аерозольний стан і проявляти антимікробну, фунгіцидну та детоксикуючу дію протягом перших 16-18 хвилин, санапін застосовують в бджільництві для профілактики хвороб та лікування бджіл, санації й дезинфекції вуликів. При цьому необхідно дотримуватись основного правила - не нашкодити бджолам.

Профілактичні обробки пасік слід проводити два рази на рік. Перший раз вулики обробляють весною (квітень - травень) після обльоту бджіл при температурі повітря 14 - 15°С, а другий - у вересні - жовтні, перед підготовкою бджолосімей до зимівлі. У випадках частих літніх дощів з метою запобігання грибкових захворювань доцільно проводити додаткову обробку вуликів.

Профілактична доза санапіну на 1 м³ об'єму вулика складає 1 мл, тобто на один стандартний вулик беруть одну ампулу препарату.

Перед застосуванням препарату вулик очищають та проводять попередню герметизацію, прикриваючи на 20 хвилин льотки, щілини тощо. Потім заставну дошку і частину рамок зміщують з таким розрахунком, щоб між рамками на дно вулика можна було вилити вміст ампули. Пасічник стамескою відбиває кінцеву частину ампули, рівномірно розбризкує препарат по дну вулика та швидко накриває його кришкою. Під час ежекції слід запобігати попаданню рідкого санапіну на бджіл в рамках.

Тривалість аерозольної обробки вулика триває 40 -45 хвилин, після чого його провітрюють 10-15 хвилин, очищають дно від забруднень та формують гніздо.

Застосування санапіну як лікувального засобу залежить від діагностованої хвороби, стану бджолосім'ї та ступеня забруднення вулика. На початку розвитку патологічного процесу достатньо обробити вулик препаратом в разовій стандартній дозі із розрахунку 1 мл на один вулик. Обробка вуликів проводиться в присутності бджіл за описаною вище методикою. При необхідності проводять повторне лікування через 3 -5 днів.

Поява на пасіці гнильцевих та грибкових хвороб (аскосфероз, аспергильоз, американський і європейський гнильці, вірусний параліч бджіл та ін.) потребує застосування санапіну по 1 ампулі двічі або тричі з інтервалом 7-14 діб. Максимальна аерозольна обробка триває 40 — 45 хвилин. Відмічено, що самий активний інгаляційний вплив на бджіл відбувається за перші 16 - 18 хвилин після їх обробки, потім бджоли заспокоюються і розпочинають проводити санітарне очищення вулика. В цьому їм потрібно активно допомогти, очищаючи забруднене дно вулика стамескою.

В комплексі заходів, спрямованих на розрив епізоотичного ланцюга, важливо провести дезинфекцію, а одночасно і детоксикацію стільників без бджіл. Обробку рамок проводять у спеціальному порожньому вулику із розрахунку 3 ампули санапіну (3 мл) на 1 м³ об'єму вулика при експозиції 60 хвилин. Попередньо вулик герметизують.

Санацію вуликів в присутності бджіл здійснюють за методикою проведення профілактичних обробок із розрахунку 1 мл санапіну на стандартний вулик. При цьому важливо визначити наявність на бджолах кліщів вароа. До обробки бджіл беруть стандартний лист паперу, обробляють вазеліновим маслом чи олією і розміщають під рамки на дно вулика. По завершенню аерозольної обробки підраховують кількість кліщів.

Під час застосування санапіну потрібно дотримуватись правил безпеки. Забороняється робота з вогнем та паління цигарок. Слід запобігати попаданню санапіну на лице і в очі людини. Нейтралізують препарат промиванням чистою водою.

Висновки. 1. Ветазоль, водозоль і санапін є високоефективними препаратами для профілактики й лікуванням хвороб тварин, птахів, бджіл, а також санації та дезінфекції приміщень і вуликів.

2. Санапін як профілактичний засіб рекомендується застосовувати двічі на рік по 1 ампулі на вулик в період: весною після обльоту бджоли (квітень - травень) і восени (вересень - жовтень) при температурі повітря не нижче 15°С. В разі захворювання бджіл лікування проводять тричі з інтервалом 3—5 днів.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Литвин В. П., Овруцький В. М., Шумейко В. М. Препарати біокисних метало-силікатних сполук та перспективи їх використання у ветеринарній практиці / Збірн. мат-лів "Актуальні проблеми вет. фармакології.-К., 1998.-С 26-27.
2. Литвин В. П., Овруцький В. М., Шумейко В. М. Екологічні антитоксиканти у ветеринарній медицині // Пропозиція. - К., 2000. - № 3. - С 81.
3. Патент України № 93007688. Спосіб для знезараження тваринницьких приміщень і вуликів / Овруцький В. М., Шумейко В. М., Литвин В. П. і ін. / Держпатент України. - 1999.
4. Шумейко В. М., Овруцький В. М, Литвин В. П. Экологическая фармакология для животных // В мире животных. - 1998. - № 2. - С. 42.
5. Шумейко В. М., Овруцький В. М., Литвин В. П. Экологическая фармакология пчеловодства (монография). - К. - М.: "Э.К.О. - XXІ. - 1999. - 106 с.

Литвин В. П., Полищук В. В. Новые антимикробные препараты из группы биокисных металлосиликатных соединений // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2003. - № 1 - 2. - С. 95 - 96.

Предложенные авторами для животноводства и пчеловодства препараты ветазоль. водозоль и санации обладают выраженными противомикробными. фунгицидными. детоксифицирующими и дезинфицирующими свойствами. Эффективность и безвредность их применения подтверждена на тысячах животных и пчелосемей.

V. P. Litvin, V. V. Polishchuk New antimicrobial preparations from the group of metallic-silicate compounds // News of Poltava State Agricultural Academy. - 2003. - № 1 - 2. - P. 95 - 96. New antimicrobial preparations: Vetazol, Vodozol and Sanapin proposed for husbandry and apiculture has marked antimicrobial, fungicidal, detoxicative, disinfective qualities. Effectiveness and safety of its using are confirmed on thousand animals and bee-families.