Обчислювальна та комунікаційна техніка, комунікаційні мережі, бази і банки даних, інформаційні технології, різного рівня інформаційно-аналітичні центри, система науково-дослідних установ та закладів підготовки та перепідготовки фахівців є складовими інформаційної інфраструктури і основними чинниками, що забезпечать економічне піднесення галузі. Створена з урахуванням світових тенденцій і сучасних досягнень, інформаційна інфраструктура ветеринарної медицини, сприятиме рівноправній інтеграції України у світове співтовариство.

Концептуальна розробка і елементи практичного впровадження інформаційної системи, запропонованої Національним аграрним університетом, передбачають формування єдиної комп’ютерної мережі, створення технологічної, кадрової, методологічної та організаційної інфраструктури.

Запровадження системи передбачає модульний поетапний підхід і залежить від ступеню готовності учасників.

Фінансування проекту в цілому є поетапним і може здійснюватись із залученням додаткових джерел.

Інтегральний ефект, який галузь отримає від реалізації Проекту, полягатиме в узгодженості та підвищенні якості, оперативності інформаційних процесів і послуг і оцінюватиметься як економічними критеріями, так і соціальними та іншими категоріями, що в кінцевому результаті зумовлять більш якісне інформаційне, наукове та кадрове забезпечення АПК.

ВИКОНАВЧИЙ ОГЛЯД

• Централізоване управління і контроль.
• Координація регіональних проектів.
• Організація та управління інформаційними потоками.
• Технологічне забезпечення.
• Забезпечення людськими ресурсами.

• Загальне керівництво – Мінагропром України.
• Безпосереднє керівництво – Державний департамент ветеринарної медицини України.
• Безпосередні учасники – галузеві підрозділи, заклади ветеринарної медицини України.
• Засіб інформації та комунікації – корпоративна інформаційна комп’ютерна мережа.

Проект передбачає - поетапний плановий перехід від нині існуючої галузевої інформаційної системи до якісно нової, більш ефективної комп’ютерної системи надання інформаційних послуг.

Формування і впровадження "ВІКС" здійснюється як комплекс послідовних етапів, які забезпечать початок роботи системи і її життєздатність вже з моменту створення технологічного центру та підключення готових сегментів мережі завдяки уніфікації пілотних проектів і модулів.

Функції системи

Система працює, як гнучкий комплекс проектів, що вирішують окремі завдання галузі, як то:

• адміністративна інформаційна система – потоки управлінської та статистичної інформації;
• система спільних Інтернет- та Інтранет-ресурсів (E-mail, дискусійні групи, електронні конференції, WEB-сайти);
• бібліотечно-реферативна система, книгообмін та система електронних публікацій;
• підтримка спільних наукових та навчальних розробок;
• дистанційне навчання;
• підтримка допоміжних інформаційних проектів.

Початковий етап організації системи

1. Створення координаційного технологічного центру із робочими групами в складі кожного з учасників системи. До функцій центру має входити технологічне забезпечення, підготовка та управління технологічними ресурсами та засобами організації інформаційного обміну. З точки зору надійності проекту, а також безперебійного забезпечення персоналом і збереження виділених потоків фінансування, робочі групи на місцях повинні фінансуватися та підпорядковуватись безпосередньо центру і функціонувати у вигляді проектів на місцях. Фізично центр об’єднує у собі локальну мережу і робочі місця Мінагропрому України, Державного департаменту ветеринарної медицини, обчислювальні та комунікаційні потужності НАУ.
2. Створення пілотних ланок комп’ютерної мережі та інфраструктури. Завдання включає утворення зв’язку між учасниками пілотного проекту, включаючи Мінагропром України, а також формування механізму технологічного забезпечення та підтримки мережі.
3. Запуск пілотних проектів адміністративної інформаційної системи під керівництвом Мінагропрому України, ДДВМ України та системи спільних інтернет-ресурсів під керівництвом навчально-інформаційного центру комп’ютерних технологій (НІЦКТ) НАУ. У ході розвитку цих проектів сформується методологічна база взаємодії між учасниками проекту, а також проявиться видимий ефект корпоративної мережі.

• формування загальної концепції програми інформатизації галузі;
• створення координаційного інформаційно-аналітичного центру зі структурою регіональних відділів;
• організації науково-виробничої ветеринарної лабораторії інформаційних технологій;
• створення умов автономного розвитку "ВІКС" для забезпечення якісно нового рівня надання інформаційних послуг.

1. Державний бюджет.
2. Пайова участь учасників проекту.
3. Технічна допомога зарубіжних програм, гранти, проекти співпраці, ітп.
4. Ресурси міжнародних програм навчальних закладів.
5. Гнучка податкова політика у виконанні проекту.
6. Державне сприяння у формуванні інфраструктури зв’язку.
7. Самофінансування окремих практичних проектів.

1. Поряд із наявною системою паралельне введення якісно нової, простішої у використанні, але ефективнішої інформаційної мережі, яка почне функціонувати відразу ж з моменту готовності персоналу.
2. Збільшення управлінської, наукової, комерційної та інших видів інформації й ефективніше її використання.
3. Автоматизований облік інформації низових структур.
4. Механізми забезпечення цілісності та достовірності інформації.
5. Підвищення ефективності процесу управління в декілька разів завдяки зменшенню паперового потоку та витрат на підготовку й передачу первинної інформації.
6. Забезпечення об’єктивності, оперативної обробки та швидкого аналізу, а також можливості автоматизованої обробки інформації та скорочення часу на прийняття рішень, уніфікації обліку, апаратного й програмного забезпечення.
7. Розподіл і регулювання рівнів доступу. З одного боку - вільний доступ користувачів до загальної ветеринарної інформації через Інтернет або електронну пошту, а з іншого – обмежений. Останній є захищеним не лише від зовнішнього вторгнення, але й у середині системи в межах структурних підрозділів, де кожен рівень управлінського персоналу має відповідні права доступу.
8. Надійне зберігання та охорона інформації, де виключені втрати завдяки резервному копіюванню.

• Економія витрат учасників проекту на створення власних інформаційних систем у 2-10 разів порівняно з індивідуальною розробкою.
• Економія витрат на придбання нової літератури та інших інформаційних джерел за рахунок їх корпоративного використання (майже на порядок).
• Від 200% економії на телекомунікації за рахунок єдиного комунікаційного проекту без посередників на місцях.
• Зменшення витрат часу на підготовку та аналітичну обробку адміністративних даних на 50% за рахунок уніфікації форм обліку та звітності.
• Зменшення часу та витрат на створення спільних інформаційних ресурсів від 1,5 до 15 разів.
• Зменшення витрат на фінансування доступу до Інтернет, а також підвищення надійності цього виду послуг за рахунок об’єднаного корпоративного контракту.
• Скорочення часу на підготовку і перепідготовку фахівців по забезпеченню функціонування системи на базі високотехнологічного корпоративного центру до декількох місяців та значне заощадження коштів.
• Створення додаткових робочих місць в структурі системи.
• Можливість знаходитись в межах фінансування учасників у процесі експлуатації мережі.