Концептуальна розробка і елементи практичного впровадження інформаційної системи, запропонованої Національним аграрним університетом, передбачають формування єдиної (корпоративної) комп’ютерної мережі, створення технологічної, кадрової, методологічної та організаційної інфраструктури.

Обчислювальна та комунікаційна техніка, комунікаційні мережі, бази і банки даних, інформаційні технології, різного рівня інформаційно-аналітичні центри, система науково-дослідних установ і закладів підготовки та перепідготовки фахівців є складовими інформаційної інфраструктури і основними чинниками, що забезпечать економічне піднесення галузі.

Комплекс проектів технологічно будується на системі інформаційно-технологічного забезпечення, що включає до себе всіх учасників системи. Запровадження системи передбачає модульний поетапний підхід і залежить від ступеню готовності учасників.

Проект системи є масштабним проектом з точки зору технології та потенційного впливу як, на розвиток галузі так і на сільськогосподарське виробництво в цілому і потребує дотримання чіткої організаційної та функціональної структур, а саме:

• централізоване управління і контроль;
• координація реґіональних проектів;
• організація та управління інформаційними потоками;
• технологічне та кадрове забезпечення.

Основою формування системи є розробка загальної концепції програми інформатизації галузі, формування програми, розробка пілотних проектів, організація науково-виробничих ветеринарних лабораторій інформаційних комп’ютерних технологій, створення координаційного інформаційно-аналітичного центру зі структурою реґіональних відділів та підготовка умов для забезпечення якісно нового рівня надання інформаційних послуг.

Система працюватиме, як гнучкий комплекс проектів, що вирішують окремі завдання галузі, як то: адміністративна інформаційна система – потоки управлінської та статистичної інформації; система спільних Інтернет- та Інтранет-ресурсів (E-mail, дискусійні групи, електронні конференції, WEB-сайти); бібліотечно-реферативна система, книгообмін та система електронних публікацій; підтримка спільних наукових та навчальних розробок; дистанційне навчання; підтримка допоміжних інформаційних проектів і забезпечить поетапний плановий перехід від нині існуючої галузевої інформаційної системи до якісно нової, більш ефективної комп’ютерної системи надання інформаційних послуг.

Формування і впровадження здійснюватиметься як комплекс послідовних етапів, які забезпечать початок роботи системи і її життєздатність вже з моменту створення технологічного центру та підключення готових сегментів мережі завдяки уніфікації пілотних проектів і модулів.

Початковий етап організації системи передбачає:

1. Створення координаційного технологічного центру із робочими групами в складі кожного з учасників системи. До функцій центру має входити технологічне забезпечення, підготовка та управління технологічними ресурсами та засобами організації інформаційного обміну. Фізично центр об’єднає у собі локальні мережі і робочі місця Державного департаменту ветеринарної медицини, безпосередніх учасників системи та обчислювальні і комунікаційні потужності НАУ.
2. Створення пілотних ланок інформаційної комп’ютерної мережі та інфраструктури. Забезпечення зв’язку між учасниками та формування механізму технологічного забезпечення і підтримки мережі.
3. Запуск пілотних проектів адміністративної інформаційної системи та системи спільних інтернет-ресурсів, у ході розвитку яких сформується методологічна база взаємодії та проявиться видимий ефект корпоративної мережі.

Створення комп’ютерної мережі, формування інформаційно-аналітичної та програмно-технічної бази "ВІКС" дасть можливість повно й оперативно збирати, накопичувати, аналізувати і поширювати інформацію з питань ветеринарної медицини, адекватно реагувати на ситуацію в усіх сферах діяльності галузі та допоможе вирішувати весь комплекс завдань.

Інтегральний ефект, який галузь отримає від реалізації проекту, полягатиме в узгодженості та підвищенні якості, оперативності інформаційних процесів і послуг і оцінюватиметься як економічними критеріями, так і соціальними та іншими категоріями, що в кінцевому результаті зумовлять більш якісне інформаційне, наукове та кадрове забезпечення АПК.