СТАТТЯ


Литвин В.П., Поживіл А.І., Поліщук В.В. Вплив споролакту на мікрофлору шлунково-кишкового тракту телят //Збірник статей науково-практичної конференції "Збереженість молодняка с/г тварин - запорука розвитку тваринництва України", - Харків, 1994. - С. 118-120.

УДК 619.616.98 : 579-842

ЛИТВИН, В. П., д. в. н., професор, УДАУ
ПОЖИВІЛ А. І., к. в. н., доцент, УДАУ
ПОЛІЩУК В. В., асистент, УДАУ


ВПЛИВ СПОРОЛАКТУ НА МІКРОФЛОРУ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ ТЕЛЯТ

На сьогодні тваринництво України потребує нових комплексних препаратів з вираженими протимікробними і фунгіцидними

властивостями. Одним із таких препаратів і є споролакт - до складу якого входять живі бактерії із роду Bacillus - Вас. subtilis і Вас. licheniformis та роду Lactobacillus- Lactobacterium fermentum. Відібрані штами є представниками нормальної мікрофлори здорових тварин з вираженою антагоністичною активністю по відношенню до патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів шлунково-кишкового тракту.

Вивчаючи дію споролакту на мікрофлору шлунково-кишкового тракту тварин, ми випоювали препарат дослідним телятам протягом 7 днів один раз на добу із розрахунку 100 млрд. мікробних клітин в 250 мл теплового фізіологічного розчину.

Встановлено, що мікробний ценоз кишечнику телят до початку експерименту характеризувався відсутністю, або ж недостатньою кількістю біфідо- і лактобактерій, що характерно для тварин з ознаками діареї. Група кишкової палички характеризувалася зміщенням в бік лактозонегативних колібактерій. У всіх дослідних і контрольних телят виявлені бактерії роду Proteus, a у двох знайдені аеробні спороутворюючі бактерії.

Після застосування споролакту у дослідних телят відмічали підвищення кількості біфідобактерій до 106 мікробних клітин в 1 г, зменшувалася кількість лактозонегативних і підвищувалася кількість лактозопозитивних кишкових паличок, знижувалася кількість ентерококів, а у теляти, що отримувало споролакт через 20 діб - стафілококи взагалі не реєструвалися. Вже на 7 добу після введення споролакту не виявлялися бактерії роду Proteus і гриби роду Candida.

В контрольній групі телят, які не отримували препарат, суттєвих змін мікробного пейзажу не відмічено. Кількість кишкових паличок залишалася приблизно на початковому рівні, бактерії роду Proteus і гриби роду Candida виявлялися на протязі всього досліду. Кількість біфідо- і лактобактерій у телят була дещо нижчою за норму як на початку експерименту, так і по його завершенні.

Результати бактеріологічних посівів внутрішніх органів телят свідчать про наступне. У телят, що отримували споролакт, відмічали наявність в печінці та мезентеріальних лімфатичних вузлах ешерихій, стафілококів та бактерій роду Bacillus, але їх кількість загалом не перевищувала 103 мк/г матеріалу.

У телят контрольної групи із цих же органів висівались ентерококи, ешеріхії та окрім цього v двох телят - протеї і стафілококи. Кількісні показники цих бактерій становили 104 - 105 мк/г матеріалу.

Одержані дані свідчать про позитивний вплив споролакту на співвідношення нормальної і умовно-патогенної мікрофлори шлунково-кишкового тракту телят, на що вказує збільшення кількості лактозопозитивних ешерихій, біфідо- і лактобактерій - як представників нормальної і корисної мікрофлори.


0.jpg118.jpg119.jpg120.jpg