Л.І. Коваленко
Білоцерківський державний аграрний університет

Здійснюваний лікарями ветеринарної медицини в зоні Чорнобильської АЕС постійний контроль за радіаційним гама - фоном кормів та продукції тваринного і рослинного походження дає можливість аналізувати не лише забрудненість певної території радіонуклідами, а й вивчати їх вплив на захисні клітинні й гуморальні функції організму новонароджених. За даними Нікітенка А.М., Курмана А.Ф., Малини В.В. та ін. /1996/ під впливом хронічного опромінення радіонуклідами у тварин достовірно зменшується гематокрит на 15,8 %, а гемоглобін - на 15,1%. Рядом дослідників (А.М.Корнєєв, А.Н. Сорокін, 1987) доведено, що всмоктування радіонуклідів (стронцію, цезію і ін.) у новонароджених тварин значно більше, ніж у дорослих, що пояснюється проникністю мембран та меншою потребою дорослого організму в мінеральних речовинах.

Основною метою наших досліджень було вивчення впливу тривалого іонізуючого випромінювання на організм тварин і прояв захворювань в умовах радіоактивного забруднення в господарствах Городнянського району Чернігівської області. Радіаційний гама-фон досліджували за допомогою дозиметричних приладів: ДП-5В, СРП-68-01, “Бета”, РУБ-01ПБ та ін.

Аналіз структури кормових раціонів по радіоактивному забрудненню та захворюваність і загибель телят по Городнянському району проведено за 1986-1996 роки.

Результати досліджень. Вивчення радіоактивного забруднення кормів свідчить, що у 1986 році по району воно становило 814 Бк/кг, а в 1996 році зменшилось до 30 Бк/кг. Із грубих кормів значне радіоактивне забруднення реєструвалось в сіні (718-592 Бк/кг), соломі (777-307 Бк/кг) і в 1996 році зменшилось до 40-30 Бк/кг. Аналогічні зміни зменшення радіоактивного забруднення протягом 10 років спостерігали і в зеленій масі, зернових (кукурудза, пшениця, горох) та овочевих культурах (картопля, морква, буряк і ін.).

Рівень забрудненості радіонуклідами молока у 1987 році складав 333 Бк/л, а в 1996 році - знизився до 7 Бк/л. При радіохімічних дослідженнях виявляли в основному цезій-137 та стронцій-90. При цьому найбільший вміст цезію-137 виявлено в тих господарствах, де найбільше було його в грунті. При порівнянні досліджень за 1987, 1992 та 1996 роки відмічається суттєве зниження вмісту радіонуклідів в дослідних зразках. Так, по цезію-137 забруднення молока зменшилось із 111 до 31 Бк/л, яловичини з 15 до 6 Бк/кг, силосу з 370 до 20 Бк/кг, зеленої маси з 65 до 10 Бк/кг. Аналогічно по стронцію-90: в молоці з 3 до 1,8 Бк/л, яловичині з 1,5 до 0,3 Бк/кг, силосі з 8 до 4 Бк/кг, зеленій масі з 65 до 10 Бк/кг.

Аналізуючи результати біохімічних досліджень крові тварин по Городнянському районі за 10 років після аварії на ЧАЕС, нами відмічено, що показники по каротину, кальцію, фосфору, загальному білку та кислотній ємкості з кожним роком поступово наближаються до норми. Однак іонізуюче випромінювання негативно впливає на стійкість тварин раннього віку до збудників інфекційних хвороб, особливо до сальмонельозу, колібактеріозу, пастерельозу, лістеріозу і ін., про що свідчать показники захворюваності і загибелі тварин. Так, із 6195 телят, що захворіли в першій контрольній зоні загинуло 364 голови. В другій контрольній зоні із 5991 захворілого теляти загинуло 351.

Висновки. Утримання тварин в місцевостях, забруднених радіонуклідами знижує стійкість їх організму до інфекційних хвороб, сприяє росту захворюваності і смертності молодняка сільськогосподарських тварин. Свідченням цього є результати досліджень Городнянської державної лабораторії ветеринарної медицини в період з 1986 по 1996 роки.

Позитивним є зменшення з роками забрудненості продукції рослинництва і тваринництва по цезію-137 і стронцію-90. Цьому сприяє природне зменшення радіоактивного забруднення грунтів та кормів, а також збалансоване складання раціонів для тварин.