Національний аграрний університет, м. Київ

В.М.Овруцький, В.М.Шумейко

Інститут фармакології і токсикології АМН України, м. Київ

Нами на протязі 1988 – 1997 років розроблені, експериментально досліджені нові лікарські засоби та дезінфектанти із групи біокисних метал-силікатних сполук /БМСС/: ветазоль, водозоль та санапін. Вони є оригінальними біологічно активними речовинами, які, в залежності від структурних властивостей, можуть на повітрі переходити в газо-аерозольний стан /ветазоль, санапін/, або розчинятися у воді /водозоль/.

Препарати із групи БМСС за хімічними, фізико-хімічними, медико-біологічними, екотоксикологічними властивостями придатні для застосування як поліфункціональні засоби протидії багатофакторному впливу шкідливих хімічних, радіонуклідних, інфекційних чинників. Дослідами визначені умови їх використання для детоксикації, дезінфекції, експрес-індикації та лікування сільськогосподарських тварин, птиці, бджіл. За впливом на організм тварин різних видів у гострому і хронічному екотоксикологічному експерименті, формою їх застосування вони поділяються на засоби, що самостійно, без технічних пристроїв переходять у газо-аерозолі, за показниками токсичності належать до 2 класу безпеки і мають поліфункціональні властивості та на групу засобів, здатних до розчинення у воді за шкідливою дією належать до 3 – 4 класу безпеки. Екстраполяційна середньо летальна концентрація базового засобу “К”для людини знаходиться на рівні 99,9 г/м³ повітря і є практично недосяжною в реальних умовах.

Дезінфікуючі властивості газо-аерозольутворюючих БМСС проявляються у вираженій бактеріцидній, певній спороцидній і вірусоцидній та фунгіостатичній активності при незначному впливі на основні конструктивні матеріали, що дозволило розбити та впровадити засоби для об’ємної санації і дезінфекції приміщень при гострих респіраторних захворюваннях тварин (ветазоль), санації та дезінфекції вуликів (санапін), а водорозчинний препарат водозоль рекомендувати для профілактики і терапії гострих розладів травлення у тварин.

Ветазоль і санапін це злегка жовтувата, або коричневого кольору рідина, яка на повітрі утворює газо-аерозольну суміш, дисперсний склад якої коливаєтья в межах 0,3 – 5,0 мкм. Препаратам властива одномоментна сануюча, дезактивуюча і дезінфікуюча дія. До них чутливі ешеріхії, сальмонели, пастерели, стафілококи, стрептококи, антракоїди, аспергили кандіди та інші мікроорганізми. Специфічна активність ветазолю посилюється в присутності аміаку.

Препарат ветазоль використовують при гострих респіраторних захворюваннях вірусно- бактеріальної і грибкової етіології, гнійно-запальних процесах видимих слизових оболонок і шкіри у тварин і птиці, а також санації і дезінфекції тваринницьких приміщень. Застосовують препарат в присутності тварин, птиці шляхом рівномірної ежекції або пневмомеханічного розпилу по приміщенню в розрахунку 1 мл на 1м³ повітря один раз на добу протягом 2 - 3 днів. При необхідності тварин і птицю обробляють повторно через птицю через 5 – 6 днів. Сеанс інгаляції з моменту утворення газо-аерозольної суміші продовжується 45 хвилин.

Для дезінфекції тваринницьких приміщень ветазоль застосовують із розрахунку 4 – 5 мл на 1м³ повітря. Попередньо приміщення ретельно очищають від гною, залишків корму, забруднень, проводять санітарну очистку.

Препарат санапін проявляє виражені протимікробні, фунгіцидні та детоксикуючі властивості і рекомендований для санацій вуликів в присутності бджіл із розрахунку 1 – 2 мл на 1 м³ об’єму вулика, а при відсутності бджіл як дезінфектант – 3 – 4 мл. Перед обробкою вулик очищають, проводять герметизацію, а потім вміст однієї чи двох ампул вносять шляхом ежекції на дно вулика та закривають кришкою. Сеанс інгаляції триває 45 хвилин. При аскоферозі бджолосім’ю обробляють тричі з інтервалом 3 – 4 дні.

Водозоль представляє собою рідину від рожевого до фіолетового кольору з можливим незначним кристалічним осадком. Препарат легко розчиняється у воді, спиртах, зберігаючи активність в 2 – 5%-них розчинах. Робочі розчини готують безпосередньо перед застосуванням і використовують протягом доби шляхом випоювання. Для лікування хворих шлунково-кишковими хворобами телят, поросят, птиці та інших тварин препарат задають через рот у вигляді 2% розчину із розрахунку 10 мл на 1 кг маси тіла один раз на добу протягом 3 – 5 днів до клінічного одужання.

Лікувально-профілактична ефективність запропонованих препаратів у виробничих умовах складає 96 – 98 %.

1. Глуховский И.В., Глуховский В.В., Овруцкий В.М., Шумейко В.М., Киселевская А.Ф. Современные методы обезвреживания, утилизации и захоронения токсических отходов промышленности. – К.: Минэкобезопасности, ГИПК, 1996. – С. 61 - 63
2. Материалы к 60-летию ИФТ АМН Украины. История, итоги и перспективы новых научных исследований. К.: АМН Украины, МФТ, 1994. –С. 101 – 103.
3. Программа ООН по окружающей среде (ЮНЕП). Токсикология химических веществ. –М.: ГКНТ СССР, 1986. – 210 с.
4. Реймерс Н.Ф. Охрана природы и окружающей человека среды. – М.: Просвещение, - 1992. – 319 с.
5. Шумейко В.М. Біокисні метал-силікатні суміші – властивості та напрями використання /Екологічна токсикологія на порозі XXI сторіччя, - К, 1997. –С. 69 – 72.