СТАТТЯ
Поліщук В.В. к.в.н., доцент;
Постой В.П. к.в.н., доцент;
Литвиненко В.М. к.в.н., доцент;
Гомзиков О.М., асистент
Національний аграрний університет, м. Київ
Ключові слова: протефлазід, флавосмолон, хвойна хлорофіло-каротинова паста, імунний статус, природна резистентність, телята, поросята.
Збереження молодняку продуктивних тварин залишається одним із основних факторів ефективного ведення і розвитку тваринництва в Україні (2, 4, 6). Послідовна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва передбачає, насамперед, створення здорового поголів'я.
В структурі інфекційної патології молодняку сільськогосподарських тварин особливе місце займають змішані форми гострих шлунково-кишкових і респіраторних захворювань (1, 3, 5). Статистичний аналіз захворюваності молодняка сільськогосподарських тварин вказує на те, що респіраторні хвороби, за поширенням посідають друге місце після захворювань шлунково-кишкового тракту (1, 2, 4).
Відомо, що гострі респіраторні захворювання в Україні завдають відчутних економічних збитків тваринництву, передусім це вірусні хвороби (парагрип-3, інфекційний ринотрахеїт, вірусна діарея, аденовірусна і респіраторно-синтиціальна інфекції), які ускладнюються хламідіозною, мікоплазмозною, пастерельозною, сальмонельозною та іншими бактеріальними інфекціями.
В основі патогенезу вказаних захворювань лежить ослаблення імунної системи (3, 6). 3а інтенсивного ведення тваринництва, умови утримання тварин постійно змінюються, порушуються технології вирощування, підвищується стресове навантаження та інфекційна напруженість - виникають фактори, що знижують захисні функції організму (1, 2, 5).
Означені хвороби, поширені практично у всіх країнах світу - характеризуються високою контагіозністю, смертністю, і за величиною економічних збитків не мають собі рівних серед інфекційної патології тварин (1, 3, 7).
Незважаючи на певні успіхи у вивченні змішаних форм респіраторних хвороб молодняку сільськогосподарських тварин, ця проблема зберігає актуальність і залишається у центрі уваги сучасного наукового пошуку як у нашій країні, так і за її межами. У зв'язку з цим, стає очевидною необхідність удосконалення методів діагностики, лікування й профілактики цих захворювань.
Враховуючи означене і виходячи з етіопатогенетичної направленості терапії при інфекційних захворюваннях, ми провели пошуки та запропонували для виробництва нові природні активні біологічні препарати: хвойну хлорофіло-каротинову пасту (ТУ У 46.15.397-99), протефлазід (ТУ У 46.15.396-99), восурель і флавосмолон. У разі їх комплексного застосування при діареях новонароджених, значно зростає збереження тварин.
Метою нашої роботи було удосконалення існуючих методів профілактики гострих шлунково-кишкових і респіраторних захворювань молодняку сільськогосподарських тварин шляхом використання нових активних біологічних речовин та обґрунтування аерозольного методу.
Матеріали і методи досліджень. Бактеріостатичні й бактерицидні властивості означених активних біологічних препаратів вивчали за методом серійних розведень і дисків при висіві на тверді поживні середовища. При цьому використано загальноприйняті в мікробіології й епізоотології методи дослідження та поживні середовища: МПА, МПБ, Ендо, Плоскірєва, МРС, Сабуро, Громико й ін.
Перші виробничі досліди проведено на телятах, поросятах, птиці в господарствах Київської області і птахофабриці «Україна», неблагополучних по дисбактеріозу (диспепсія), ешерихіозу, хворобі Марека, лейкозах, тощо.
Науково-виробничі досліди по аерозольній обробці телят 2-3 місячного віку проведено у весняно-літній період в ПСП «Шевченківське» Київської області. За допомогою аерозольного розпилювача АР-10 та компресора СО-7А першу дослідну групу телят обробляли аерозолем 0,5%-вого розчину хвойної хлорофіло-каротинової пасти, другу - аерозолем 0,5%-вого розчину протефлазіду із розрахунку 1 л на 300 м3 приміщення при експозиції 60 хвилин. Тварин обробляли щоденно, впродовж 7 діб і повторно через тиждень. Контрольну групу тварин аерозолями не обробляли.
Перший науково-виробничий дослід по аерозольній обробці поросят 2-3 місячного віку проведено в травні-липні, другий у серпні-жовтні 2004 року в ВАТ «Антонов-Агро». В першому досліді поросят обробляли аерозолями 0,3%-вого розчину хвойної хлорофіло-каротинової пасти і флавосмолону. В другому - аерозолями 0,5%-вого розчину хвойної хлорофіло-каротинової пасти і флавосмолону із розрахунку 1 л на 300 м3 приміщення при експозиції 60 хвилин. Для збереження стабільності аерозольних частинок на 1 л розчину додавали по 5,0 г глюкози в порошку. Санацію приміщень в присутності поросят проводили тричі з інтервалом 7 діб, впродовж 21 дня. Поросят контрольних груп не обробляли.
Імунологічний та біохімічний статус дослідних і контрольних груп телят вивчали за гематологічними показниками, визначенням Т- і В лімфоцитів, фагоцитарної активності лейкоцитів (ФАЛ), бактерицидної активності сироваток крові (БАСК), лізоцимної активності (ЛАСК), загального білку й білкових фракцій та вмісту гемоглобіну. Поросят - за гематологічними показниками, показниками фагоцитарної активності лейкоцитів, бактерицидної та лізоцимної активності сироваток крові та вмісту гемоглобіну.
Результати досліджень. Встановлено, що хвойна хлорофіло-каротинова паста (ХХКП), до складу якої входять вітаміни: А, С, Е, ферменти, мікроелементи, пігменти, стерини та інші біологічно-активні речовини, є важливим профілактичним і лікувальним засобом. Найбільш чутливими до ХХКП і виготовленої на її основі мазі виявились: стафілококи, стрептококи, ешерихії, сальмонели, протей і сінна паличка. Більш стійкими - збудники бешихи, сибірки та коринебактерії.
Узагальнені результати перших досліджень наведено у таблиці 1. Вони свідчать про ефективність застосування XХКП як активної біологічної речовини з вираженими протимікробними властивостями.
Таблиця 1. Лікувальна і профілактична ефективність застосування хвойної хлорофіло-каротинової пасти тваринам і птиці раннього віку
Біохімічні дослідження сироваток крові дослідної птиці підтвердили, що під впливом ХХКП стабілізувались показники каротину, загального білку, кальцію, вітамінів А і Е до рівня фізіологічної норми.
Результати досліджень дали можливість оптимізувати лікувальні й профілактичні дози ХХКП.
В разі виникнення гострих шлунково-кишкових захворювань заводську ХХКП розводять 1:1 перекип'яченою вдою і задають тваринам, птиці з водою чи кормом із розрахунку 0,02 г/кг маси тіла впродовж 20-25 діб. При спалаху респіраторної хвороби тварин чи птахів їх обробляють 3-5 діб аерозолями ХХКП із розрахунку 1 л 0,3%-вого розчину пасти на 300 м3 приміщення при експозиції 60 хвилин. За необхідності обробки повторюють через 5-7 діб.
Особливо цінними і багатими на біологічно-активні речовини виявились препарати протефлазід і флавосмолон.
Протефлазід – противірусний препарат рослинного походження, що містить флавоноїдні глікозиди, виділені із диких злаків: трави луговика дернистого та трави війника наземного. До складу протефлазіду входять:
Протефлазід – з профілактичною та лікувальною метою випоюють тваринам і птиці з молоком, задають з комбікормом чи кормовою мішанкою протягом 25-30 діб. Готується ex tempore з використанням каплеміру, вмонтованого в горловину поліетиленового флакону. Одна крапля екстракту важить 34 мг і містить – 6,25 мкг флавоноїдних глікозидів. Профілактична доза – 1,5 краплі екстракту на 1 кг маси тіла; лікувальна – 3 краплі на 1 кг маси тіла.
За результатами проведених виробничих дослідів найбільшу ефективність отримано при застосуванні протефлазіду в профілактиці лейкозів птиці, хвороби Марека та вірусу лейкозу великої рогатої худоби.
Флавосмолон – містить флавоноїдні глікозиди та екстракти біологічно-активних речовин з рослин, мікроелементи і 30%-вий розчин етанолу. При внутрішньому застосуванні терапевтична активність зумовлена комплексом біологічно-активних речовин, що проявляють протизапальні, протимікробні, протипухлинні властивості, седативну дію та анестезуючі властивості.
Результати імунного статусу поросят при аерозольній обробці препаратами флавосмолоном та хвойною хлорофіло-каротиновою пастою наведено в таблиці 2. До початку аерозольних обробок дослідних груп поросят показники фагоцитарної активності нейтрофілів, бактерицидна активність сироватки крові, кількісні показники гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів та загальний білок в порівнянні з контрольною групою були стабільними і не відрізнялись між собою. На 21 добу від початку аерозольної обробки у тварин дослідних груп відмічали тенденцію зростання окремих показників і зокрема загальної кількості лейкоцитів.
В другому науково-виробничому досліді було вивчено динаміку змін показників природної резистентності дослідних поросят під впливом аерозолю ХХКП та флавосмолону в концентрації 0,5% (табл. 2).
Результати застосування аерозолю 0,5%-вих розчинів ХХКП і флавосмолону свідчать про вірогідне зростання рівня гемоглобіну, кількості лейкоцитів і загального білка (р<0,05) порівняно із контрольною групою та по відношенню до початку досліду. В першій і другій дослідних групах спостерігалась виражена тенденція до зростання фагоцитарного індексу у порівнянні як із контрольною групою тварин, так і з початком досліду. Бактерицидна активність сироватки крові в першій дослідній групі не змінилась на відміну від другої, де спостерігалась тенденція до зростання. Зміни інших показників були не вірогідні.
Результати визначення імунного статусу телят за аерозольної обробки препаратами протефлазід та хвойною хлорофіло-каротиновою пастою наведено в таблицях 3 – 6. Як видно з табл. 3, через 21 день після аерозольних обробок 0,5%-вими розчинами препаратів ХХКП та протефлазіду у крові телят першої дослідної групи вірогідно (р<0,001) зріс вміст гемоглобіну на 2,2 г/л по відношенню до початку обробки. У тварин другої - відмічено тенденцію до його зростання.
На фоні вірогідного збільшення загальної кількості лейкоцитів по відношенню до контрольної групи, відбувся перерозподіл їх процентного співвідношення. Так, на 21 добу від початку досліду у крові телят першої і другої дослідних груп, у порівнянні із початком досліду, було відмічено тенденцію до зменшення еозинофілів і паличкоядерних лейкоцитів.
У крові телят першої дослідної групи вірогідно (р<0,05) збільшилася кількість лімфоцитів на 1,7 %, у другої дослідної групи – відмічено тенденцію до збільшення. Разом з тим було відмічено тенденцію до збільшення кількості моноцитів у першій і другій дослідних групах. Такий вплив аерозолю 0,5%-вих розчинів ХХКП та протефлазіду пояснюється насамперед тим, що до їх складу входять біологічні активні речовини, яким властиво стимулювати кровотворну функцію червоного кісткового мозку та інших кровотворних органів.
Таблиця 2 – Результати гематологічних та імунологічних досліджень крові поросят через 21 добу від початку аерозольних обробок (М±m, n=10)
Таблиця 3 – Результати дослідження гематологічних показників дослідних телят (М±m, n = 10)
Таблиця 4 – Результати дослідження біохімічних показників крові дослідних телят (М+m, n = 10)
Таблиця 5 – Результати дослідження імунологічних показників крові дослідних телят (М±m, n = 10)
Таблиця 6 – Результати дослідження ФАЛ, БАСК, ЛАСК (М±m, n = 10)
При біохімічному дослідженні крові дослідних телят (табл. 4) було встановлено наступну закономірність: у телят першої і другої дослідних груп, порівняно з початком досліду, відмічено вірогідне (р<0,001) збільшення вмісту загального білку в сироватці крові на 5,5 і 3,7 г/л, у той же час у контрольній групі вміст останнього залишився без змін.
На фоні зміни загальної кількості білка було встановлено також перерозподіл у співвідношенні білкових фракцій. Процентний вміст альбумінів зберігав сталу величину протягом всього досліду із несуттєвим відхиленням (0,1-0,3 %) як у дослідних групах, так і в контрольній. Зміни відбулись на рівні фракцій глобулінів. Так, до початку досліду процентний вміст α-глобулінів складав у середньому по всім трьом групам 18,5+0,5%. На 21-у добу від початку досліду, вміст останнього у контрольній та першій дослідній групах суттєво не змінився, а в другій дослідній групі вірогідно (р<0,01) зменшився на 2,6% порівняно з початком досліду (табл. 4). Вміст β-глобулінів вірогідно (p<0,05) збільшився під впливом 0,5%-вого аерозолю протефлазіду на 1,5% порівняно з початком досліду, а γ-глобулінів на 1,4% порівняно з контрольною групою.
Таким чином, на зростання вмісту β - і γ-глобулінових фракцій у крові дослідних телят більший вплив виявлено у протефлазіду.
Аналізуючи результати імунологічних досліджень крові дослідних телят (табл. 5.), слід відмітити, що через 21-у добу загальна кількість лімфоцитів не змінилась як по відношенню до початку досліду, так і до контрольної групи тварин. Вміст Т-лімфоцитів у крові телят другої дослідної - мав тенденцією до збільшення, разом з тим було відмічено тенденцію до збільшення В-лімфоцитів у телят першої дослідної групи і вірогідне (p<0,05) зростання - у тварин другої групи по відношенню як до початку досліду, так і до контрольної групи тварин.
В результаті проведення аерозольних обробок телят, (табл. 6) нами було встановлено тенденцію до збільшення фагоцитарної активності лейкоцитів в першій і вірогідне (p<0,05) збільшення останньої у другій (на 1,9%) по відношенню до початку досліду і до контрольної групи (p<0,001) тварин. Протефлазід проявив сильнішу дію на фагоцитарну активність лейкоцитів.
Спостерігалася тенденція до зростання бактерицидної активності сироватки крові на 21-у добу у тварин другої дослідної групи порівняно з початком досліду, та вірогідне (p<0,01) її збільшення у порівнянні з контрольною.
Лізоцимна активність сироваток крові характеризувалась тенденцією до зростання в першій, і вірогідне збільшення (p<0,01) по відношенню до початку досліду у другій дослідній групі. Такий результат пояснюється імуностимулюючою дією використаних препаратів. Протефлазід проявив більш ярко виражену дію.
Висновки