Національний аграрний університет, м. Київ

Багатьма вітчизняними і зарубіжними дослідниками показано, що у телят уже в ранній період після народження часто реєструють якісні і кількісні порушення складу нормальної мікрофлори кишечника (біфідо-, лактобактерій, лактозопозитивних ешеріхій) і збільшенням кількості патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів (протея, бактерій групи кишкової палички, стафілококів, дріжджіподібних грибів, тощо). Метою наших досліджень було визначення ефективності застосування пробіотиків бактерину-SL та споролакту для нормалізації мікробіоценозу травного каналу новонароджених телят.

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проведені більше як на 250 телятах. Дослідження кількісного та якісного складу мікроорганізмів кишкової флори під впливом зазначених пробіотиків проводили в динаміці для за методикою В.Г.Петровської та О.П.Марко. Фізико-хімічні та морфологічні дослідження крові, фракційний склад білків сироватки крові, фагоцитарну та лізоцимну активність проводили за загальноприйнятими методиками.

Встановлено, що у телят під впливом профілактичних доз бактерину-SL, на 5 - 11 добу вміст лакто- та біфідобактерій досягав оптимальних значень 2.6x10⁷ - 2.6x10⁸ мк/г зразка. Приблизно такі ж показники облігатних представників нормофлори реєструвались і при застосуванні лікувальних доз ліофілізованого бактерину-SL - 3.6x10⁷ - 8.9x10⁸ мк/г зразка. Досить високий кількісний рівень облігатних представників нормофлори формувався і в разі застосування рідкої форми бактерину-SL - 8.0x10⁶ - 9.4x10⁸ мк/г зразка. Відновлення облігатної нормофлори в матеріалі від тварин контрольної групи було істотно загальмовано - 1.0x10⁶ - 4.8x10⁶ мк/г зразка.

Слід зазначити, що до бактерину-SL майже не виявлено стійких форм патогенних мікроорганізмів. Усі ізольовані від хворих тварин мікробні культури ефективно пригнічувались бактерином-SL.

Під впливом пробіотика споролакт, також уже на 7 добу кількість лактобактерій в кишечнику телят становила 2.1x10⁷ - 4.9x10⁷ мк/г зразка, а через 20 діб - досягала 1.3x10⁸ мк/г зразка, тоді як у контрольній групі телят ці показники були на 2 порядки нижчими.

Поряд з цим нами відмічено абсолютно чіткий ефект пригнічення патогенної мікрофлори. Так, на 7-20 добу з травного каналу телят зникали протеї, на кілька порядків знижувались, а іноді і повністю зникали стафілококи, не виявлялись дріжджіподібні гриби роду Candіda, істотно зменшувалась кількість лактозонегативних бактерій групи кишкової палички.

Зовсім іншу картину спостерігали в контрольній групі тварин, де протягом усього досліду реєстрували значну кількість стафілококів - 1.8x10⁶ - 4.7x10⁶ мк/г зразка, мікроорганізмів роду Proteus - 1.0х10⁶ мк/г зразка, дріжджіподібних грибів роду Candіda 2.1x10⁷ - 5.8x10⁷ мк/г зразка та лактозонегативних бактерій групи кишкової палички до 2.1x10⁷ - 4.4x10⁸ мк/г зразка.

Проведені нами дослідження нового комплексного пробіотика споролакт показали, що під впливом цього препарату швидко та ефективно відновлюється облігатна нормальна мікрофлора в шлунково-кишковому тракті новонароджених телят і відбувається майже повне пригнічення багатьох груп патогенних мікроорганізмів.

Відмічено також, що під впливом пробіотиків припиняється клінічний прояв захворювань, поліпшується загальний стан тварин, підвищуються показники фагоцитозу, зростає лізоцимна активність сироватки крові, збільшується кількість загального білка сироватки крові та зростають показники в тих фракціях, де розташовані білки, що відповідають за рівень специфічного імунітету. У жодної із дослідних тварин не встановлено негативної дії на організм по означених показниках.

Одержані нами дані є ще одним додатковим свідченням доцільності застосування пробіотиків бактерину-SL і споролакту як лікувальних та профілактичних засобів при діареях телят різної етіології.