СТАТТЯ
В.П. Литвин, В.В. Поліщук, О.М. Гомзиков, В.П. Музика
Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок
Національний аграрний університет, м. Київ
Відомо, що гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) в Україні завдають відчутних економічних збитків тваринництву. Передусім це вірусні хвороби: парагрип-3, інфекційний ринотрахеїт, вірусна діарея, аденовірусна і респіраторно-синтиціальна інфекції, які ускладнюються хламідіозною, мікоплазмозною, пастерельозною, сальмонельозною та іншими бактеріальними інфекціями.
Як правило, так звані «пневмоентерити» зустрічаються в тих господарствах, де незадовільні умови годівлі, утримання, догляду як материнського організму так і новонароджених в перші 2-3 місяці життя. Надзвичайно негативними факторами, що призводять до ГРЗ є порушення параметрів мікроклімату, накопичення в приміщеннях для тварин аміаку (понад 20 мг/м3 повітря), контамінація повітря умовно патогенною і патогенною мікрофлорою, перегрів та переохолодження організму тварин тощо. [1, 2, 4, 9,11].
Під впливом патогенних збудників та їх токсинів в респіраторному тракті тварин та птиці, починаючи з носової порожнини, трахеї, бронхів і до альвеол проходить руйнування клітин війчастого епітелію, а трахеобронхіальний секрет втрачає антивірусні і антибактеріальні властивості. В першу чергу це стосується зниження лізоциму, інтерферону, лактоферину і пірогенів. Погіршується функція фагоцитарної системи захисту альвеол легень, активність альвеолярних макрофагів і нейтрофілів. Лімфо-епітеліальні вузлики, повітряносних шляхів, а згодом і регіональні лімфатичні вузли, тимус, червоний кістковий мозок, селезінка в ослабленому організмі також втрачають захисні властивості, що призводить до розвитку трахеїту, бронхіту, катаральної та гнійно-катаральної бронхопневмонії й загибелі тварин. Лише при гострій формі спалаху парагрипу-3 хвороба протягом 7-8 днів охоплює 70 - 90% телят, із летальністю понад 20% [1, 3, 4, 8, 10].
Враховуючи асоціативну роль вірусів з представниками різних патогенних мікроорганізмів в етіології ГРЗ, перед нами постали завдання провести пошук нових біологічно-активних протимікробних препаратів і використати аерозольний метод їх застосування у виробничих умовах. На сьогодні можна стверджувати, що такими препаратами можуть бути протефлазід, хвойна хлорофіло-каротинова паста та флавосмолон.
Перші дослідження по вивченню фармакологічних властивостей цих препаратів, механізму їх дії на мікроорганізми, в лабораторних і виробничих дослідах нами проведено разом із науковими співробітниками інституту фармакології та токсикології АМН України д.х.н. Овруцьким В.М. і доцентом Шумейко В.М. (1992-1999 рр.). Встановлено, що отриманий із диких трав: трава луговина дернистого (Deschampsia caespitosa L) і трава війника наземного (Calamagrostis epigeios L) протефлазід є новим лікувальним противірусним препаратом, який містить флавоноїдні глікозиди. Його противірусна дія зумовлена здатністю пригнічувати в інфікованих клітинах ферменти ДНК-полімеразу, тимідинкіназу і зворотну транскриптазу, перешкоджаючи тим самим розмноженню вірусу. Окрім того, він є індуктором синтезу ендогенних альфа- і гама-інтерферонів, що підвищують природну резистентність та імунний статус організму. Його можна розглядати також і як адаптоген, який нормалізує фізіологічний стан організму, і зокрема, процеси збудження і гальмування в ЦНС.
В досліді, проведеному на щурах, визначено, що при оральному застосуванні препарату його ЛД50 складає 50 мг/кг і вказує на приналежність до 4 класу токсичності. В дозі 6,8 мкг/мл не проявляє мутагенності.
Протефлазід сприяє адаптації організму до несприятливих впливів та суттєво покращує показники крові, детоксикаційну функцію печінки і нирок хворого організму. На сьогодні він досить широко використовується в медицині для лікування і профілактики герпес-вірусних інфекцій, при комплексному лікуванні гепатитів (А, В, С) та ВІЛ-СНІДу [6, 12, 13].
За повідомленням М.В. Нестерової, С.Д. Загородньої, М.С. Дяченко, В.П. Атаманюка, А.М. Новика, С.Л. Рибалко, Г.В. Баранової (2004) протефлазід проявляє виражену активність по відношенню до віруса Епнштейна-Барр і може бути перспективним для лікування зумовлених ним захворювань у людей [5]. С.Л. Рибалко, С.Т. Дядюн, І.Б. Дубровський, А.В. Білоус, В.П. Атаманюк, Є.Л. Гончаренко, М.В. Абдулаєва (2004) на моделі вірусу гепатиту С довели, ефективність протефлазіду для профілактики та лікування хвороби [7].
Мета і завдання подальших наших досліджень полягала в розробці аерозольного методу профілактики і лікування ГРЗ молодняку сільськогосподарських тварин та птиці шляхом використання протефлазіду, флавосмолону і хвойної хлорофіло-каротинової пасти. Важливим моментом в досягненні мети слугувала монографія та праці О.В. Селіванова і Ч.Г. Хасанова (1983) «Групова профілактика інфекційних хвороб тварин».
Необхідність глибокого проникнення в легені аерозольних частинок (0,2-5 мкм) їх здатність затримуватися в респіраторному тракті та дослідження інших властивостей змусило також нас замість САГ-1 та САГ-10 сконструювати новий тип аерозольного розпилювача (АР-10).
Матеріали і методи дослідження. Науково-виробничі досліди по вивченню лікувально-профілактичних властивостей аерозолів протефлазіду, флавосмолону і ХХКП проведені нами в неблагополучних по ГРЗ господарствах Київської, Черкаської та Хмельницької областей на 731 теляті, 150 поросятах і 39000 птиці, не рахуючи лабораторних тварин в ізоляторі клініки кафедри епізоотології та інфекційних хвороб НАУ.
Протефлазідом (ТУ У 46.15.396-99) дослідні групи тварин і птиці при ГРЗ обробляли у вигляді 0,3-0,5%-го розчину із розрахунку 1 л/100 м3 приміщення тричі, протягом 3-5 діб, з інтервалом 5 днів. Експозиція 60 хвилин.
Хвойна хлорофіло-каротинова паста (ТУ У 46.15.397-19) є відомим профілактичним засобом, до складу якої входять вітаміни А, С, Є, ферменти, антибіотики, мікроелементи, стерини та інші біологічно-активні речовини. Згідно з Настановою, затвердженою ДДВМ 06.09.1999 р., аерозольну обробку тварин і птиці проводили 0,3-0,5%-вим розчином із розрахунку на 1 л/100 м3 приміщення протягом 5 днів при експозиції 60 хвилин.
Флавосмолон – містить флавоноїдні глікозиди та екстракти біологічно-активних речовин з рослин, мікроелементи і 30%-ний розчин етанолу. При аерозольному застосуванні у вигляді 0,3-0,5%-го розчину лікувально-профілактична активність зумовлена комплексом біологічно-активних речовин, що проявляють протизапальні, протимікробні, протипухлинні, анестезуючі властивості та седативну дію.
В окремих господарствах до і після проведення аерозольної обробки тварин, в приміщеннях відбирали проби повітря шляхом висіву на чашки Петрі з поживними середовищами МПА, Ендо, Чапека та ін.
Вплив аерозолів зазначених препаратів на стан природної резистентності та імунобіологічної реактивності організму дослідних тварин визначали за показниками: фагоцитарної активності нейтрофілів крові, фагоцитарного індексу (Плященко С.П., Сидоров В.Т., 1979), бактерицидної активності сироватки крові (БАСК) – нефелометричним методом, кількість еритроцитів і лейкоцитів в крові методом підрахунку в камері Горяєва (Чумаченко В.Ю. з співав., 1990), вміст гемоглобіну по Салі, загальний білок сироватки крові – рефрактометричним методом за Рейсом.
Обчислення цифрового матеріалу здійснювали методами статистичної обробки даних за допомогою програм електронних таблиць Excel.
Результати дослідження. Запропоновані виробництву системи аерозольних розпилювачів типу САГ-1, САГ-2 та САГ-10 на сьогодні не забезпечують створення у тваринницьких приміщеннях дрібнодисперсного аерозолю, з розміром частинок до 10 мкм, які здатні були б проникати в альвеоли. Саме тому, для підвищення ефективності профілактичних і лікувальних аерозольних обробок тварин, нами разом з інженером конструктором ВАТ «НДІ фермаш» Литвином П.В. було сконструйовано новий тип аерозольного розпилювача АР-10 (патент на винахід №2003065162, 2003 р.) та новий аерозольний агрегат причіпний ААП-10 (рис.1).
Основні складові агрегату: 1-автопричіп з ААП-10; 2-компресор з електроприводом; 3-аерозольні розпилювачі; 4-барабан із рукавом для стиснутого повітря.
Технічна характеристика:
Установлена потужність, кВт 7,5 Маса агрегату, кг 500 Тип аерозольних розпилювачів переносний АР-10 Продуктивність одного розпилювача, мл/хв. 250-500 Дисперсність аерозолю, мкм (95% осн. часток розміром від 1 до 5 мкм) 1-10 Робочий тиск стиснутого повітря, для роботи розпилювача, кг/см2 3-5 Кількість обслуговуючого персоналу, люд. 1
Вперше АР-10 і ААП-10 комісійно були апробовані у Славутському державному підприємстві ветеринарної медицини Хмельницької області. Основне їх призначення – аерозольна групова вакцинація, профілактика й лікування тварин і птиці при ГРЗ активними біологічними препаратами, санація і дезінфекція тваринницьких приміщень. Переваги АР-10 – створення дрібнодисперсного аерозолю (95% аерозольних частинок розміром 1-10 мкм), простота і надійність конструкції, зручність в експлуатації, можливість підключення до компресорів різної потужності та значний (10 л) об’єм циліндра для розчинів.
Результати проведених нами досліджень представлено у таблиці 1.
Ці дані свідчать, що найвища лікувально-профілактична ефективність при ГРЗ реєструвалась при застосуванні протефлазіду як противірусного препарату. Процент збереження телят в межах 97,8-98,3%, поросят – 99,7%. Дещо менша збереженість телят при груповій аерозольній обробці ХХКП – 95,0-98,0%.
Висока профілактична ефективність групової обробки курчат аерозолями протефлазіду (99,7%) та ХХКП (98,2%).
Таблиця 1 – Результати науково-виробничих дослідів по аерозольній профілактиці і лікуванні ГРЗ тварин і птиці протефлазідом, хвойною хлорофіло-каротиновою пастою та флавосмолоном.
Паралельно з проведенням аерозольних обробок визначали мікрофлору повітря свинарників (табл. 2). Результати проведених досліджень свідчать про те, що до аерозольної обробки приміщення ХХКП серед виділених на поживних середовищах колоній мікроорганізмів 27 належало до ентерококів, 25 – стафілококів, 21 – Asp. flavus, 11 – ешерихій та ін. Всього виділено 108 колоній. Через 2 години після аерозольної обробки кількість мікроорганізмів повітря зменшилась до 4 колоній, тобто у 20 разів. Через 4-6 годин кількість мікроорганізмів в приміщенні поступово зростає за рахунок аспергіл та спорових.
Таблиця 2 - Характер виділеної мікрофлори повітря приміщень до і після обробки аерозолями ХХКП і флавосмолону
Показники природної резистентності поросят дослідних груп до і після застосування аерозолю 0,5%-го розчину ХХКП та 0,5%-го флавосмолону представлено в таблиці 3.
Вони підтверджують, що до початку аерозольних обробок дослідних груп поросят їх показники фагоцитарної активності нейтрофілів крові, фагоцитарний індекс, бактерицидна активність сироватки крові, кількість гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів крові та загальний білок в порівнянні з контрольною групою були стабільними і не відрізнялись між собою.
Після першої трьохкратної аерозольної обробки поросят дослідних груп аерозолями ХХКП і флавосмолону помітно зростання цих показників у порівнянні із контрольною групою.
Показники природної резистентності у поросят дослідних груп продовжували зростати і після чергових аерозольних обробок активними біологічними препаратами через 14 днів і 20 днів. Дещо більш стабільне зростання гемоглобіну та фагоцитарної активності нейтрофілів крові відмічено під впливом 0,5%-го розчину ХХКП.
Повторний науково-виробничий дослід по застосуванню аерозолю 0,5%-их розчинів ХХКП та флавосмолону на свинях 2-4 місячного віку ще раз підтвердив позитивний їх вплив на показники природної резистентності організму тварин та зменшення умовно патогенної і патогенної мікрофлори в повітрі свинарників.
Таблиця 3 - Деякі показники крові поросят до та після аерозольних обробок (М±m, n=10).