(Міжнародна науково-практична конференція «Здобутки і перспективи розвитку ветеринарної медицини» Суми 20-23 вересня 2005 р. Надіслано: 5.07.2005.)

Теза "Європа знань", проголошена в Сорбонській декларації від 25 травня 1998 року, в основу якої покладено першочергове значення освіти й освітньої співпраці для розвитку та зміцнення стабільних, мирних і демократичних суспільств, наголошує на провідній ролі університетів у розвитку європейського культурного простору. Метою обраного курсу є досягнення більшої сумісності та порівнянності систем вищої освіти, для сприяння мобільності та працевлаштуванню громадян, а також розвитку континенту в цілому.

Спрямування України до Європейського освітнього простору потребує структурної реформи та модернізації національної системи вищої освіти відповідно до положень Болонської декларації від 19 червня 1999 року, що передбачають:

1. Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню європейських громадян і міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.
2. Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. Доступ до другого циклу навчання потребуватиме успішного завершення першого, який має тривати щонайменше три роки. Учений ступінь, що присвоюється після завершення першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох європейських країнах.
3. Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТS) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів. Кредити можуть бути отримані також поза межами вищих навчальних закладів, включаючи постійне навчання, за умови їхнього визнання з боку відповідного університету-отримувача.
4. Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування з безпосередньою метою:
   • забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також до відповідних послуг;
   • забезпечення визнання та зарахування часу, який учитель, дослідник чи член адміністративного персоналу провів у європейському навчальному закладі, досліджуючи, викладаючи та виконуючи відповідну своєму фахові роботу, зі збереженням їхніх законних прав;
   • сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв і методологій;
   • просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти, зокрема, щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності й інтегрованих навчальних, дослідних і виховних програм.

Болонський процес (Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлін) та проголошена інтеграція України до Європейського освітнього простору передбачають уніфікацію освітньої системи, модернізацію системи контролю якості освіти, узгодження дворівневої системи з європейською моделлю, введення загальноєвропейських кредитних заліків і термінів навчання, уведення вченого ступеня доктора філософії.

Першочерговими завданнями на шляху інтеграційного процесу, для вітчизняної аграрної освіти має бути готовність до зміни мовного середовища, спільного інформаційного простору та конкурентоспроможність.

Фактично, англійська мова нині домінує на планеті в наукових виданнях. І знання англійської, а то й декількох мов визначатиме конкурентоспроможність.

Перехід до інформаційного суспільства Інформаційне суспільство — суспільство, в якому більшість працюючих виробляє, зберігає, переробляє й реалізує інформацію, особливо вищу її форму — знання. потребує підготовки до швидкого сприйняття й обробки значних обсягів інформації, опанування нових засобів, методів і технології роботи. Адже сучасні умови роботи породжують залежність інформованості однієї людини від інформації, набутої іншими людьми, і тому вже недостатньо уміти самостійно освоювати та накопичувати інформацію, а необхідно навчитися такої технології роботи з інформацією, коли рішення готуються й приймаються на основі колективного знання. А це зобов’язує до певного рівня культури поведінки з інформацією.

Центр ваги в інформаційному суспільстві покладається на суспільне виробництво, де істотно підвищуються вимоги до рівня підготовки всіх його учасників. І це, у свою чергу, ставить освіту в положення "об'єкта" інформації, де необхідно так змінити зміст підготовки, щоб забезпечити майбутньому фахівцю не лише загальноосвітні й професійні знання в галузі інформатики, але й необхідний рівень інформаційної культури Інформаційна культура — уміння цілеспрямовано працювати з інформацією, використовуючи для її отримання, обробки і передачі комп'ютерну інформаційну технологію, а також інші сучасні технічні засоби й методи.

Тому, соціальним замовленням інформаційного суспільства для освітніх установ, потрібно вважати забезпечення рівня інформаційної культури студента, необхідної для роботи в конкретній сфері діяльності. У процесі прищеплення інформаційної культури студентам нарівні з вивченням теоретичних дисциплін інформаційного напряму багато часу необхідно приділяти комп'ютерним інформаційним технологіям, що є базовими складовими майбутньої сфери їхньої діяльності. Причому, якість навчання повинна визначатися ступенем закріплених стійких навичок роботи в середовищі базових інформаційних технологій при вирішенні типових задач сфери їхньої майбутньої діяльності. Адже якість — головна умова для довіри, доречності, мобільності, сумісності й привабливості вищої освіти.

Отже, зміна акцентів на безперервну освіту, швидкий розвиток інформатики й електронного сервісу, інноваційні технології дистанційної освіти, формування нового рівня інформаційної культури кадрового потенціалу — сприятимуть реалізації та забезпечать у майбутньому не лише механізм інтеграції національної системи вищої освіти у світове співтовариство, а й конкурентний рівень серед високорозвинених європейських країн.

Уніфікація (лат.) — зведення чого-небудь до єдиної форми, системи, єдиних нормативів.

Модернізація (фр., оновлення) - 1. Оновлення, удосконалення, надання будь-чому сучасного вигляду, переробка відповідно до сучасних вимог (напр., М. устаткування). 2. Штучне перенесення сучасних понять, термінології тощо на минулі часи, яким це не властиво. (Словник іншомовних слів [Електронний ресурс]. — Шлях доступу: URL: http://www.pcdigest.net/ures/book/sis.shtml)

Список літератури:

1. Информатика: Учебник. - 3-е перераб. изд. /Под ред. проф. Н.В. Макаровой. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 768 с.
2. Поліщук В.В. Інформатика в ветеринарній медицині //Крим. держ. агротехнол. ун-т; Наукові праці. «Актуальні проблеми ветеринарної медицини» Вип. 85. Ветеринарні науки. Сімферополь 2004. С. 156–162.
3. Поліщук В.В. Перспективи розвитку інформатики в сфері ветеринарної освіти // Збірник наукових праць. Науковий вісник Національного аграрного університету. Випуск 75, - Київ, 2004. - С. 182-188.
4. [Електронний ресурс]. — Шлях доступу: URL: http://www.ednu.kiev.ua/about_u.htm
5. [Електронний ресурс]. — Шлях доступу: URL: http://www.mon.gov.ua/education/higher/bolon
6. [Електронний ресурс]. — Шлях доступу: URL: http://www.ntu-kpi.kiev.ua/ukr/education/charta.html

Тому, зміна акцентів на безперервну освіту, швидкий розвиток інформатики й електронного сервісу, інноваційні технології дистанційної освіти та формування нового рівня інформаційної культури кадрового потенціалу сприятимуть реалізації та забезпечать у майбутньому не лише механізм інтеграції національної системи вищої освіти у світове співтовариство, а й конкурентний рівень серед високорозвинених європейських країн.

Поэтому, изменение акцентов на непрерывное образование, быстрое развитие информатики и электронного сервиса, инновационные технологии дистанционного образования и формирование нового уровня информационной культуры кадрового потенциала будут способствовать реализации и обеспечат в будущем не только механизм интеграции национальной системы высшего образования в мировое содружество, но и конкурентный уровень среди высокоразвитых европейских стран.

Therefore, change of accents on continuous education, fast development of informatics and electronic service, innovative technologies of the education controlled from distance and forming of a new level of informative culture of skilled potential will promote realization and will provide in future not only the mechanism of integration of the national system of higher education in a world cooperation, but also a competitive level among highly developed European countries.