Значне поширення збудників ешерихіозу і сальмонельозу у тварин і людей в ранньому віці, їх тропізм до шлунково-кишкового тракту створює серйозну проблему для ветеринарної і медичної практики в багатьох країнах світу /2, 3, 4, 5, 8, 10/. На сьогодні ситуація ускладнюється появою стійких форм патогенних мікроорганізмів до існуючих антибіотиків і сульфаніламідів, що вимагає розробки й впровадження у виробництво більш ефективних антибактеріальних засобів з новим механізмом дії на ешерихії та сальмонели. Такий механізм дії проявляють препарати фторхінолонового ряду /1,6,7,9,11/.

Високий терапевтичний ефект фторхінолонів зумовлений – блокуванням активності ферменту ДНК-гірази патогенного мікроба /7, 9, 10, 11, 12, 13/. В Україні вперше було синтезовано із вітчизняної сировини діючу речовину – офлоксацин, на основі якої виготовлено лікарську форму препарату фторхінолонового ряду бороцин 4% для ветеринарної медицини.

Матеріал та методи досліджень. Робота виконувалась протягом 1995-2002 років на птиці трьох птахофабрик Львівської області та неблагополучних по колібактеріозу і сальмонельозу господарствах Київської області.

Визначення параметрів гострої токсичності та кумуляції бороцину 4% проводили згідно методичних рекомендацій “Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин” (1997) на 100 білих мишах 2-2,5-місячного віку, на 100 білих щурах 3-4-місячного віку та на 70 курчатах 2-3-місячного віку.

Визначення ефективності терапевтичних доз препарату проводили при експериментальному інфікуванні збудниками колібактеріозу і сальмонельозу 200 білих мишей, яких було розділено на 10 груп-аналогів. Зараження мишей проводили добовою культурою збудників E.coli та S.tiphimurium i S.enteritidis розведених на фізрозчині: при колібактеріозі – внутрішньоочеревинно, при сальмонельозі - перорально.

Загальна тривалість спостереження за тваринами і птахами в усіх випадках складала від 14 до 25 діб.

Вивчення гематологічних, імунологічних та біохімічних показників крові проводили згідно методик, описаних в “Клінічній лабораторній діагностиці” під ред. Базарної М.А. (1994).

Для визначення терапевтичної ефективності бороцину 4% в неблагополучних по колібактеріозу і сальмонельозу тварин та птахів господарствах препарат випоювали хворим із розрахунку 5-8 мг на 1 кг живої маси протягом 3-5 днів (200 мл препарату розводили у 100 л води). Ефективність бороцину порівнювали з препаратами аналогічного спектру дії: ветафлок 10%, нортрил 10%, байтрил 10%, які застосовували за Настановами по застосуванню.

Результати досліджень. Проведений нами ретроспективний аналіз епізоотологічної ситуації в Україні свідчить про значне поширення колібактеріозу і сальмонельозу серед тварин , особливо птиці. За результатами лабораторних досліджень кількість позитивних випадків сальмонельозу була вдвічі вищою в порівнянні із колібактеріозом. Особливу тривогу викликає той факт, що ці хвороби мають соціальне значення а виділені патогенні збудники становлять небезпеку і для людини.

Досліджувані нами польові штами S. pullorum, S.enteritidis і E.coli (серотип О78) були більш чутливими до бороцину 4% і енрофлоксацину в порівнянні з гентаміцином, канаміцином, стрептоміцином і лінкоміцином.

Препарат бороцин 4% відноситься до малотоксичних сполук і згідно з класифікацією хімічних речовин за ступенем небезпечності належить до 4-го класу токсичності, а у перерахунку на діючу речовину - офлоксацин до 3-го класу токсичності (помірно токсичні речовини). Не проявляв препарат і кумулятивної дії. Коефіцієнт кумуляції складав для птахів 4,43, а для щурів 8,25 одиниць.

Для об’єктивної оцінки впливу препарату на організм птахів і тварин були вивчені клітинні та гуморальні фактори природної резистентності їх організму. На початку досліду фагоцитарна активність нейтрофілів була в межах 50%, фагоцитарний індекс складав 4,15-4,68, а фагоцитарне число – 2,08-2,37. Після застосування бороцину 4% спостерігалась тенденція підвищення фагоцитарної активності на 8,6 %; фагоцитарного числа на 48,4% та реєструвалось достовірне збільшення інтенсивності фагоцитозу на 36,7%.

Нами також встановлено, що в терапевтичних дозах препарат сприяв достовірному збільшенню лізоцимної активності сироватки крові на 20,8% та бактерицидної – на 16,1%.

Введення бороцину 4% птиці в терапевтичних дозах протягом 5 днів суттєво не впливало на білковий, вуглеводний обміни та окремі показники крові.

Науково-виробничі досліди по визначенню терапевтичної ефективності бороцину проводились в птахогосподарствах при спалахах колібактеріозу та сальмонельозу птахів (92000 голів). При проведенні бактеріологічного дослідження патологічного матеріалу було виділено E.coli, серотип О78; S.enteritidis та S.pullorum. Основною метою досліджень було проведення порівняльної оцінки ефективності фторхінолонів: вітчизняного бороцину 4%, ветафлоксу 10% (фірма Пліва, Хорватія), нортрилу 10% (фірма Бремер Фарма, Німеччина) та байтрилу 10% (фірма Байєр, Німеччина).

Препарати застосовували згідно Настанов по їх застосуванню. Встановлено, що при сальмонельозі птахів лікувальний ефект бороцину 4% у порівнянні із ветафлоксом 10% та нортрилом 10% складав відповідно – 83,1% та 87,5 %, а при колібактеріозі у порівнянні з нортрилом 10% – 80,6%.

Заслуговують на увагу проведені нами дослідження по визначенню впливу бороцину 4% на ефективність вакцинації птиці проти ньюкаслської хвороби. Дослідженнями встановлено, що в першій (контрольній) невакцинованій групі птахів імунність склала 40%, в другій і третій дослідних групах після вакцинації титри антитіл виявлено відповідно у 90 та 80% птахів, а найвищий відсоток імунності відмічено в четвертій групі, яку одночасно вакцинували та вводили бороцин 4%. Це дає підставу стверджувати, що застосування антимікробного препарату бороцину при вакцинації птиці не лише не блокує, а ще й підвищує імунність організму проти ньюкаслської хвороби.

Висновки

1. В Україні вперше вивчено природу та налагоджено виробництво нового ефективного протимікробного препарату бороцину 4%, який на відміну від антибіотиків та сульфаніламідів здатний блокувати активність ферменту ДНК-гірази патогенних мікроорганізмів.
2. Препарат фторхінолонового ряду бороцин 4% рекомендується для профілактики й лікування колібактеріозу та сальмонельозу тварин і птахів в дозі 8-10 мг діючої речовини на 1 кг живої маси протягом 3-5 діб.

1. Березняков И.Г. Новые фторхинолоны в лечении инфекций мочевых путей//Клиническая антибиотикотерапия. -2002.-Т.15.-№1.-С. 15-18.
2. Дика О.В., Івчеко В.М. Епізоотична ситуація щодо сальмонельозу телят в Україні//Вісник Білоцерківського ДАУ. - Біла Церква. -1999.-Вип.9.-С. 68-74.
3. Загаєвський І.С. та ін. Сальмонельози тварин. - Київ: Урожай. -1977.-С. 47-49.
4. Зарицкий А.М. Сальмонеллезы. К.: Здоровье, 1988.-160 с.
5. Косенко М.В., Косенко Ю.М., Музика В.П. та ін. Фторхінолони у ветеринарній практиці//Науковий вісник НАУ. - 200-№28.-С. 234-236.
6. Косенко М.В., Музика В.П., Тішин О.С. Деякі аспекти застосування препаратів фтрхінолонового ряду в Україні//Збірник доповідей ІІІ Міжнародного Симпозіуму Україна-Австрія. - Чернівці. - 2000.-С. 87-88.
7. Музика В.П. Бороцин 4% – новий препарат для лікування колібактеріозів і сальмонельозів птиці//Ветеринарна медицина України. - 2002.-№9.-С. 39-40.
8. Навашин С.М., Иваницкая Л.П., Коробкова Т.П. Современное состояние и перспективы применения антибиотиков в сельском хозяйстве. - М.: 1987. – С. 3-4.
9. Падейская Е.Н., Яковлев В.П. Фторхинолоны. М., 1995.
10. Яковлев В.П. Фармакологические свойства офлоксацина//Антибиотики и химиотерапия. - 1996.-Т.41.-№ 9. – С. 24-32.
11. Adhami Z.N. et al. - The pharmacokinetics and tissue penetration ofloxacin//J. Antimikrob. Chemother., 1984.0.13, p.87-92.
12. Lode H., Hoffken G. et. al. – Qninolone pharmacokinetics and metabolism//Antimikrob. Chemothr., 1990, 0,26, p.419.
13. Farinotti R. et. al.- Pharmacokinetics of ofloxacin after single and multiple intravenons infusion in healthy subjects//Antimikrob. Ag. Chemoter., 1988, V 32, p. 1590-1592.