СТАТТЯ
В.П.Литвин, доктор ветеринарних наук, професор,
В.В.Поліщук, кандидат ветеринарних наук, доцент, Національний аграрний університет
Значне розповсюдження збудників ешерихіозу й сальмонельозу у птахів, тварин і людей в ранньому віці, їх тропізм до шлунково-кишкового тракту створює серйозну проблему для ветеринарної і медичної практики в багатьох країнах світу /2, 3, 4, 5, 8, 10/. На сьогодні ситуація ускладнюється появою стійких форм патогенних мікроорганізмів до існуючих антибіотиків і сульфаніламідів, що вимагає розробки й впровадження у виробництво більш ефективних антибактеріальних засобів з новим механізмом дії на ешерихії та сальмонели. Такий механізм дії проявляють препарати фторхінолонового ряду /1, 6, 7, 9, 11/.
Високий терапевтичний ефект фторхінолонів зумовлений блокуванням активності ферменту ДНК-гірази патогенного мікроба /7, 9, 10, 11, 12, 13/. В Україні вперше для ветеринарної медицини було синтезовано із вітчизняної сировини діючу речовину – офлоксацин, на основі якої виготовлено лікарську форму препарату фторхінолонового ряду бороцин 4% для ветеринарної медицини.
Матеріал та методи досліджень. Робота виконувалась на птиці неблагополучних по колібактеріозу та сальмонельозу птахофабрик Львівської області та господарств Київської області.
Визначення параметрів гострої токсичності та кумуляції бороцину 4% проводили згідно методичних рекомендацій “Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин” (1997) на 100 білих мишах 2-2,5-місячного віку, на 100 білих щурах 3-4-місячного віку та на 70 курчатах 2-3-місячного віку.
Визначення ефективності терапевтичних доз препарату проводили при експериментальному інфікуванні збудниками колібактеріозу і сальмонельозу 200 білих мишей, яких було розділено на 10 груп-аналогів. Зараження мишей проводили добовою культурою збудників E.coli та S.typhimurium i S.enteritidis розведених на фізрозчині: при колібактеріозі – внутрішньоочеревинно, при сальмонельозі - перорально.
Загальна тривалість спостереження за тваринами і птахами в усіх випадках складала від 14 до 25 діб.
Вивчення гематологічних, імунологічних та біохімічних показників крові проводили згідно методик, описаних в “Клінічній лабораторній діагностиці” під ред. Базарної М.А. (1994).
Для визначення терапевтичної ефективності бороцину 4% в неблагополучних по колібактеріозу і сальмонельозу тварин та птахів господарствах препарат випоювали хворим із розрахунку 5-8 мг на 1 кг живої маси протягом 3-5 днів (200 мл препарату розводили у 100 л води). Ефективність бороцину порівнювали з препаратами аналогічного спектру дії: ветафлок 10%, нортрил 10%, байтрил 10%, які застосовували за Настановами по застосуванню.
Результати досліджень. Проведений нами ретроспективний аналіз епізоотологічної ситуації в Україні свідчить про значне поширення колібактеріозу й сальмонельозу серед тварин, особливо птиці. За результатами лабораторних досліджень кількість позитивних випадків сальмонельозу була вдвічі вищою в порівнянні із колібактеріозом. Особливу тривогу викликає той факт, що ці хвороби мають соціальне значення а виділені патогенні збудники становлять небезпеку і для людини.
Досліджувані нами польові штами S. pullorum, S.enteritidis і E.coli (серотип О78) були більш чутливими до бороцину 4% і енрофлоксацину в порівнянні з гентаміцином, канаміцином, стрептоміцином і лінкоміцином.
Препарат бороцин 4% відноситься до малотоксичних сполук і згідно з класифікацією хімічних речовин за ступенем небезпечності належить до 4-го класу токсичності, а у перерахунку на діючу речовину - офлоксацин до 3-го класу токсичності (помірно токсичні речовини). Не проявляв препарат і кумулятивної дії. Коефіцієнт кумуляції складав для птахів 4,43, а для щурів 8,25 одиниць.
Для об’єктивної оцінки впливу препарату на організм птахів і тварин були вивчені клітинні та гуморальні фактори природної резистентності їх організму. На початку досліду фагоцитарна активність нейтрофілів була в межах 50%, фагоцитарний індекс складав 4,15-4,68, а фагоцитарне число – 2,08-2,37. Після застосування бороцину 4% спостерігалась тенденція підвищення фагоцитарної активності на 8,6%; фагоцитарного числа на 48,4% та реєструвалось достовірне збільшення інтенсивності фагоцитозу на 36,7%.
Нами також встановлено, що в терапевтичних дозах препарат сприяв достовірному збільшенню лізоцимної активності сироватки крові на 20,8% та бактерицидної – на 16,1%.
Введення бороцину 4% птиці в терапевтичних дозах протягом 5 днів суттєво не впливало на білковий, вуглеводний обміни та окремі показники крові.
Науково-виробничі досліди по визначенню терапевтичної ефективності бороцину проводились на птахофабриках „Пустомитівська”, „Жовківська” та „Західний Буг” при спалахах колібактеріозу та сальмонельозу птиці (144000 голів). Основною метою досліджень було проведення порівняльної оцінки ефективності фторхінолонів: вітчизняного бороцину 4%, ветафлоксу 10% (фірма Пліва, Хорватія), нортрилу 10% (фірма Бремер Фарма, Німеччина) та байтрилу 10% (фірма Байєр, Німеччина).
У досліді проведеному на 42 тис. Курчат кросу „Тетра СЛ” птахофабрики, де при бактеріологічному дослідженні патологічного матеріалу було виділено E.coli серотип О78, збереженість при застосуванні препарату бороцин 4% була на 11,8% вищою, ніж при використанні препарату нортрил 10%.
У птахофабриці, де при бактеріологічному дослідженні пат матеріалу із трупів добового молодняку птиці було виділено S. pullorum, збереженість поголів’я при застосуванні препарату бороцин 4% була на 12,3% вищою, ніж при застосуванні препарату нортрил 10%. Дослід проведено на 20 тис. курчат кросу „Гібро-Н”.
У птахогосподарстві, де при бактеріологічному дослідженні пат матеріалу від хворої птиці було виділено S. enteritidis, збереженість поголів’я при застосуванні препарату бороцин 4% була на 12,3% вищою, ніж при використанні препарату ветафлокс 10%. Дослід проведено на 46 тис. курчат кросу „Гібро-Н”.
У птахогосподарстві, де дослід проведено на 36 тис. курчат кросу „Тетра СЛ” і при бактеріологічному дослідженні пат матеріалу від хворої птиці було виділено S. pullorum, збереженість поголів’я при застосуванні препарату бороцин 4% була на 23,6% вищою, ніж при застосуванні препарату нортрил 10%.
За результатами проведених досліджень було встановлено, що при колібактеріозі та сальмонельозі птиці терапевтична ефективність бороцину 4% становить 80,6-87,5%, а аналогічних препаратів фторхінолонового ряду зарубіжного виробництва – 78,3-83,2%.
Заслуговують на увагу проведені нами дослідження по визначенню впливу бороцину 4% на ефективність вакцинації птиці проти ньюкаслської хвороби. Дослідженнями встановлено, що в контрольній невакцинованій групі птахів імунність склала 40%, в другій і третій дослідних групах після вакцинації титри антитіл виявлено відповідно у 90 та 80% птахів, а найвищий відсоток імунності відмічено в четвертій групі, яку одночасно вакцинували та вводили бороцин 4%. Це дає підставу стверджувати, що застосування антимікробного препарату бороцину при вакцинації птиці не лише не блокує, а ще й підвищує імунність організму проти ньюкаслської хвороби.
Висновки.
A new home - produced preparation of the fluorinehinol row “Borotsin”4% is proposed for prophylaxis and treatment of animals infected with colibacillosis and salmonellosis. Its production test on farm animals has been conducted.