СТАТТЯ
В.В.ПОЛІЩУК, доцент, канд. вет. наук;
І.Ю. БІСЮК, пошукач
В.М. ШУМЕЙКО, доцент, канд. мед. наук
Упродовж 1988-2006 років нами проведено пошуки, виготовлено й експериментально досліджено нові лікарські засоби й дезінфектанти із групи біокисних метало-силікатних сполук (БМСС): ветазоль, водозоль, санапін і восурель. Вони є оригінальними біологічно активними речовинами і залежно від структурних властивостей можуть переходити в газо-аерозольний стан (ветазоль, санапін) або розчинятися у воді (водозоль, восурель).
Дослідами визначені умови їх використання для детоксикації, санації і лікування сільськогосподарських і домашніх тварин, птахів, бджіл. За показниками токсичності й шкідливою дією препарати належать до 3-4 класу безпеки. Екстраполяційна середньолетальна концентрація базового препарату "К" для людини становить 99,9 г/м3 повітря і є практично недосяжною в реальних умовах [1-6].
Матеріали і методи: Бактеріостатичні й бактерицидні властивості зазначених активних біологічних препаратів вивчали за методом серійних розведень і дисків при висіві на тверді поживні середовища. При цьому використано загальноприйняті в мікробіології і епізоотології методи дослідження та поживні середовища: МПА, МПБ, Ендо, Плоскірєва, МРС, Сабуро, Громико й ін. Для визначення впливу цих препаратів на показники природної резистентності тварин використовували опсонно-фагоцитарну реакцію, визначали фагоцитарний індекс і фагоцитарну активність нейтрофілів та бактерицидну і лізоцимну активність сироватки крові.
Виробничі досліди проведено на телятах, поросятах, домашніх тваринах, птиці і бджолах. Обчислення цифрового матеріалу здійснювали традиційними методами.
Препарат Ветазоль (ТУУ 46.15.053.94) застосовують під час гострих респіраторних захворювань вірусно-бактеріальної та грибкової етіології, запальних процесах слизових оболонок і шкіри у тварин і птахів із розрахунку 1 мл на 1 м3 повітря приміщення 1 раз на добу протягом 2-3 днів. При потребі тварин і птицю повторно обробляють через 5-6 днів. Експозиція - 45 хвилин.
Для дезінфекції тваринницьких приміщень при відсутності тварин ветазоль рівномірно розпилюють по приміщенню ежекцією із розрахунку 4-5 мл на 1 м3 повітря. Попередньо у тваринницькому приміщенні проводять санітарну очистку. За спорової інфекції ветазоль застосовують двічі з інтервалом 12-18 год. із розрахунку до 10 мл препарату на 1 м3 повітря приміщення.
Детоксикацію приміщень, вільних від тварин і птиці, проводять препаратом у дозі 1,5-7,0 мл/м3 тричі з інтервалом 6-12 год.
Лікувально-профілактична ефективність ветазолю становить 98 %.
Водозоль (ТУУ 46.15.055.94) застосовують при шлунково-кишкових захворюваннях тварин і птахів шляхом випоювання у вигляді 2-5 %-ного розчину із розрахунку 10 мл на 1 кг маси тіла протягом 3-5 днів. Препарат діє бактеріостатично і бактерицидно на ешерихії, сальмонели, пастерели, стафілококи, стрептококи, аспергіли, кандиди та інші мікроорганізми.
Восурель – лікувальний засіб. До складу препарату входять: біокисна метало-силікатна суміш водозоль (ТУ У 46.15.05.055-94), диметилуреїдофосфорна кислота та 2,4-діаміно-5-(3',4',5'-піриметоксібензил), піримідин і дистильована вода.
Санапін (ТУУ 46.15.052.94) є найбільш вивченим із препаратів групи БМСС. Його використовують переважно для профілактики та лікування бактеріальних, грибкових і вірусних хвороб бджіл. Це прозора рідина з незначним жовтуватим відтінком, яка здатна на повітрі переходити в газо-аерозольний стан із дисперсним складом у межах 0,3-5,0 мкм. Санапіну властива одночасна сануюча і дезінфікуюча дія. До аерозолю чутливі ешерихії, сальмонели, пастерели, стафілококи, стрептококи, аспергіли, кандиди та інші мікроорганізми. Специфічна активність препарату в присутності аміаку посилюється, тобто він проявляє і детоксикуючі властивості. Санапін підвищує працездатність бджіл, сприяє самоочищенню їх від кліщів вароа і не проявляє негативної дії на товарні якості продуктів бджільництва.
Препарат випускається в ампулах по 1 мл і використовується для обробки вуликів у присутності бджіл. Термін зберігання - 5 років.
Враховуючи швидку здатність препарату після відкриття ампули на повітрі з рідкого стану переходити в дрібнодисперсний аерозольний стан і проявляти антимікробну, фунгіцидну та детоксикуючу дію протягом перших 16-18 хв., санапін застосовують у бджільництві для профілактики хвороб та лікування бджіл, санації й дезінфекції вуликів. Однак при цьому необхідно дотримуватись основного правила - не нашкодити бджолам.
Профілактичну обробку пасіки слід проводити два рази на рік. Перший раз вулики обробляють весною (квітень-травень) після обльоту бджіл при температурі повітря 14-15°С, а другий - у вересні-жовтні перед підготовкою бджолосімей до зимівлі. При частих літніх дощах з метою запобігання грибкових захворювань доцільно проводити додаткову обробку вуликів.
Профілактична доза санапіну на 1 м3 об'єму вулика становить 1 мл, тобто на один стандартний вулик беруть одну ампулу препарату.
Перед застосуванням препарату вулик очищають і проводять попередню герметизацію, прикриваючи на 20 хв. льотки, щілини тощо. Потім заставну дошку і частину рамок зміщують з таким розрахунком, щоб між рамками на дно вулика можна було вилити вміст ампули. Пасічник стамескою відбиває кінцеву частину ампули, рівномірно розбризкує препарат по дну вулика і швидко накриває його кришкою. Під час ежекції слід запобігати попаданню рідкого санапіну на бджіл у рамках.
Тривалість аерозольної обробки вулика - 40—45 хв., після чого його провітрюють протягом 10-15 хв., очищають дно від забруднень і формують гніздо.
Як лікувальний засіб, санапін застосовують залежно від діагностованої хвороби, стану бджолосім'ї та ступеня забруднення вулика. На початку розвитку патологічного процесу достатньо обробити вулик препаратом у разовій стандартній дозі з розрахунку 1 мл на один вулик. Обробка вуликів проводиться в присутності бджіл за описаною вище методикою. При необхідності через 3-5 днів проводять повторне лікування.
Поява на пасіці гнильцевих і грибкових хвороб (аскосфероз, аспергільоз, американський і європейський гнильці, вірусний параліч бджіл та ін.) санапін слід застосовувати по 1 ампулі двічі або тричі з інтервалом 7-14 діб. Максимальна аерозольна обробка - 40—45 хв. Помічено, що найбільш активний інгаляційний вплив на бджіл препарат має в перші 16-18 хв. після їх обробки, потім бджоли заспокоюються і розпочинають проводити санітарне очищення вулика. У цьому їм потрібно активно допомогти, очищаючи забруднене дно вулика за допомогою стамески.
У комплексі заходів, спрямованих на розрив епізоотичного ланцюга, важливо одночасно провести дезінфекцію і детоксикацію стільників без бджіл. Обробку рамок проводять у спеціальному порожньому вулику із розрахунку 3 ампули санапіну (3 мл) на 1 м3 об'єму вулика при експозиції 60 хв. Попередньо вулик добре герметизують.
Санацію вуликів у присутності бджіл здійснюють за методикою проведення профілактичних обробок із розрахунку 1 мл санапіну на стандартний вулик. При цьому важливо визначити наявність на бджолах кліщів вароа. До обробки бджіл беруть стандартний лист паперу, обробляють вазеліновим маслом чи олією і кладуть під рамки на дно вулика. По завершенні аерозольної обробки підраховують кількість кліщів.
Під час застосування санапіну потрібно дотримуватись правил безпеки. Забороняються робота з вогнем та паління цигарок. Слід запобігати попаданню санапіну на лице і в очі людини. Нейтралізують препарат промиванням чистою водою.
Результати науково-виробничих досліджень лікувально-профілактичної ефективності ветазолю, водозолю, санапіну і восурелю при найбільш поширених хворобах тварин, птахів і бджіл представлено в таблицях 1 і 2.
Таблиця 1. Лікувальна і профілактична ефективність ветазолю, водозолю і восурелю при найбільш поширених хворобах тварин, птахів.
Таблиця 2. Лікувальна і профілактична ефективність санапін в бджільництві.
Список літератури
В.П. Литвин, В.В. Полищук, И.Ю. Бисюк, В.М Овруцкий, В.Н. Шумейко
V. Litvin, V. Polishchuc, I. Bisuk, V. Ovrutskiy, V. Shumeyko