Томко Ю.М., кандидат ветеринарних наук, головний лікар державного підприємства ветеринарної медицини Дубнівського району Рівненської області.

В останнє десятиріччя в молочному і м'ясному скотарстві України проводиться цілеспрямована робота вчених і селекціонерів-практиків по створенню нових порід великої рогатої худоби з використанням чорно-рябих і червоно-рябих голштинів із Канади і США /Головний селекційний центр України/, інтенсивно впроваджується пересадка ембріонів м'ясних порід, формуються нові наукові та методичні основи розміщення й використання племінних ресурсів у тваринництві /1, 2, 3, 4, 6/. Однак питання адаптації і збереження тварин, як і процеси перебудови функціональних систем їх організму та природна стійкість до захворювань залежать від змін умов утримання, залишаються мало вивченими і виступають центральною проблемою сучасної аграрної науки /5, 7/.

Матеріали і методи. Дослідження проведено в Головному селекційному центрі України, /Київська обл./ на трьох групах телят: абердин-ангусах, лімузинах і сименталах, починаючи з перших днів після народження і до 12-ти місячного віку /21 гол./.

В умовах Рівненської області дослідження проведено на 45 теличках чорно-рябої породи - з перших днів життя і до 18-ти місячного віку при різних умовах утримання.

Основою вивчення природної резистентності та імунобіологічної реактивності організму тварин були показники загальної імунологічної реактивності, гематологічні показники, фагоцитарна активність нейтрофілів, бактерицидна і лізоцимна активність сироваток крові, вміст імуноглобулінів, біохімічні та гістологічні зміни в органах і тканинах тварин.

Результати досліджень. В постембріональний період розвитку показники резистентності та імунобіологічної реактивності у телят передумовлені генетично, однак вони не постійні в своєму кількісному стані і динамічно змінюються при дії на організм факторів зовнішнього середовища і перш за все через годівлю та умови утримання.

Телята абердин-ангуської і лімузинської породи після народження утримувались на підсосі разом з коровами-матерями знаходячись на пасовищі. Симентали утримувались в приміщеннях за типовою технологією.

Фагоцитарна активність нейтрофілів, в ранній період життя, у лімузинів складала 57,1±0.9%; у абердин-ангусів - 55,4±2,8% і в сименталів 31,6 ± 1,7%. Значно нижчим у сименталів був і фагоцитарний індекс.

Бактерицидна активність сироватки крові у абердин-ангусів і лімузинів складала - відповідно 40,6 ± 2,4% і 38,7 ± 2,8% і мала вищий відсоток пригнічення E.coli в порівнянні із сименталами - 34,0 ± 1,5%.

Проте починаючи з 3-місячного віку показники фагоцитарної і лізоцимної активності у сименталів значно зросли і майже зрівнялися з показниками в аналогічних групах тварин. Цей період досліджень співпав з періодом літа, коли всі тварини поїдали зелений корм.

Дослідження 6-ти місячних телят проводились в листопаді, коли абердин-ангуси і лімузини були відлучені від корів-годувальниць. В цей період молодняк знаходився під постійним впливом різких коливань температури повітря та атмосферних опадів. Невипадково, що в адаптаційний до зимових умов період гуморальні і клітинні фактори захисту у абердин-ангусів і лімузинів дещо знизились в порівнянні із сименталами.

У квітні-травні місяці /12-ти міс. вік/ показники природної резистентності та імунобіологічної реактивності у дослідних групах тварин знову значно зросли і були найвищими за весь період досліджень. Так, фагоцитарна активність на той час у абердин-ангусів становила 54,4±2,0%; у лімузинів 56,1±1,1%; у сименталів 48,1±2,5%. Аналогічно зросли показники фагоцитарного індексу та бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові тварин. В 2-3 рази підвищились і гуморальні фактори захисту організму телят порівняно з показниками в 9-ти місячному віці /зимовий період/. Окрім цього, встановлено ще й пряму залежність показників приросту живої маси у тварин.

Вирощування телят на відкритому повітрі позитивно впливає не лише на формування гуморальних і клітинних факторів захисту, а й на розвиток статевих органів та їх функціональний стан, що позначається на більш високій масі яєчників і матки у телиць, збільшенні маткових залоз, підвищенні активності АЛТ і АСТ, як в день прояву охоти, так і на 7-му добу статевого циклу.

ВИСНОВКИ

1. Технологія вирощування тварин на відкритому повітрі та утримання телят м'ясних порід до 6-ти місячного віку з коровами-матерями забезпечує більш високі показники їх природної резистентності, покращує показники приросту, підвищує функцію відтворення у телиць в порівнянні з тваринами, які утримуються в приміщеннях за типовою технологією.
2. Показники загальної імунологічної реактивності організму телят корелюють із показниками росту і розвитку.
3. Найбільш високі показники природної резистентності організму телят реєструються в літню пору року при умові забезпечення тварин випасом.
4. Високі індивідуальні показники природної резистентності у телят абердин-ангуської породи, лімузинів і сименталів можуть бути використані для селекційного відбору стійких до захворювань тварин.

1. Воленко И.С., Мадисон В.В., Мадисон Л.В., Зубец М.В., Буркат В.П. К итогам пересадок эмбрионов мясных пород скота из США в хозяйствах Украины // Вісник аграрної науки. -1995.-№ 8.-С.62-73.
2. Карасик Ю.М., Буркат В.П., Зубець М.В., Єфіменко М.Я., Хаврук О.Ф., Блізніченко В.Б., Мельник Ю.Ф.Наукові та методичні основи розміщення й використання племінних ресурсів у скотарстві // Наук. виробничий бюлетень "Селекція". -1995.-2. -С. 5-18.
3. Квасницький А.В. Мартыненко Н.А., Близнюченко А.Г. Трансплантация эмбрионов и генетическая инженерия в животноводстве. - К.: Урожай, 1988.-260 с.
4. Остапчук П. Вклад учених у науково-технічний прогрес галузі // Тваринництво України.-1996.-№ 5.-С.2-4.
5. Плященко С.И. Повышение естественной резистентности организма животных - основа профилактики болезней //Ветеринария.-1991.-№ 6.-С.50-52.
6. Сірацький Й., Меркушин В., Костенко О., Євтух І., Шапірко В. Оцінка генеалогічних груп великої рогатої худоби // Тваринництво України.-1996.-№4.-С.10-11.
7. Томко Ю.М. Вплив способу вирощування телиць на резистентність та відтворювальну функцію організму: Автореф. дис. канд. біол. наук. - Львів, 1993,-17 с.