7.11. ГРИП (ІНФЛЮЕНЦА) ПТИЦІ

Грип (інфлюенца) птиці (Grippus (influenzae) avium, класична чума птиці) — висококонтагіозна хвороба з гострим перебігом, що характеризується явищами септицемії, ураженням органів дихання і травлення.
Поширення хвороби. На сьогодні грип птиці у вигляді класичної чуми реєструється рідко. Економічні збитки значні внаслідок масової загибелі птиці та витрат у зв’язку з карантином.
Збудник хвороби — РНК-геномний вірус з родини Orthomyxo-viridae, роду вірусів грипу А. Має кулясту або ниткоподібну форму. Розмножується в курячих ембріонах, первинних культурах клітин фібробластів курячого ембріона. В організмі хворих та перехворілих курей зумовлює утворення антитіл Вірус грипу А нестійкий у зовнішньому середовищі, швидко руйнується під дією різних дезінфектантів. За температури 55 °С вірус інактивується через 1 год, при 60 °С — через 10 хв, при 65 – 70 °С — через 2 – 5 хв. У ліофілі-зованому стані залишається життєздатним до 2 років.
Епізоотологія хвороби. Вірус грипу А уражує різні види птахів будь-якого віку. Джерелом збудника інфекції є хвора птиця, яка виділяє вірус у зовнішнє середовище з яйцями та всіма секретами й екскретами. Факторами передавання вірусу можуть бути забруднені предмети догляду, а також трупи, тушки забитої птиці, яйця, пух та пір’я хворої птиці. Поширенню хвороби сприяють синантропні й дикі птахи, гризуни, комахи, транспортні засоби. Зараження птиці відбувається повітряно-краплинним шляхом, а також перорально. У разі первинного виникнення в господарстві грип реєструється у вигляді епізоотії, яка впродовж 30 – 40 діб охоплює майже все сприйнятливе поголів’я курей, з високою летальністю, що становить 80 – 100 %.
Патогенез. З місця проникнення в організм вірус швидко потрапляє в кров’яне русло, спричинює вірусемію. Ураження стінок кровоносних судин призводить до порушення гемодинаміки, зумовлює ексудативні явища, геморагічний діатез, різке пригнічення захисних механізмів організму й швидку загибель птиці.
Клінічні ознаки хвороби. Інкубаційний період триває 1 – 5 діб. Перебіг хвороби гострий і підгострий. За гострого перебігу грип курей виявляється в характерній для класичної чуми септичній формі. Спостерігається підвищення температури тіла до 44 °С, відмова від корму, пригнічення, синюшність слизових оболонок, гребеня та сережок, парези й паралічі. Перед загибеллю температура тіла знижується до 30 °С. У окремих хворих курей можуть виявлятися симптоми ураження нервової системи або травного каналу, набряки в ділянці голови та шиї. Летальність становить 70 – 100 %.
За підгострого перебігу грипу птиця втрачає апетит, пір’я настовбурчене, голова й крила опущені, з дзьоба витікає слиз. У окремих птахів виявляються атаксія, тремор та інші ознаки ураження нервової системи. Летальність становить 20 – 70 %.
У дорослої птиці відмічається зниження або припинення несучості, що може відбуватися й за відсутності симптомів ураження органів дихання, переважає ураження травного каналу. При цьому спостерігається висока захворюваність, однак летальність не перевищує 5 – 15 %.
Патологоанатомічні зміни залежать від біологічних властивостей вірусу, що зумовлює загибель птиці. Спостерігаються явища геморагічного діатезу, набряки підшкірної клітковини в ділянці голови, шиї. В усіх порожнинах тіла та осерді виявляють накопичення значної кількості каламутного ексудату. М’язи синюшні, з крапчастими та смугастими крововиливами. Визначаються також геморагічний ентерит і перитоніт. Оболонки головного мозку гіперемі-йовані, набряклі, під твердою мозковою оболонкою виявляються дифузні крововиливи, іноді осередки некрозу. В окремих випадках спостерігають ураження яйцепроводів та яєчників, які деформовані, з крововиливами. Під кутикулою м’язового шлунка виявляють смугасті крововиливи, кутикула знімається дуже важко. Зоб переповнений водянистим вмістом.
Діагноз ґрунтується на підставі аналізу епізоотологічних даних, клінічних ознак хвороби, патологоанатомічних змін та результатів лабораторних досліджень, які включають вірусологічні дослідження патологічного матеріалу, відібраного в гостру стадію хвороби, проведення біопроби на курчатах, а також дослідження парних сироваток крові з інтервалом 5 – 7 діб. Для ретроспективної діагностики проводять серологічні дослідження сироваток крові перехворілої птиці. В лабораторію для зажиттєвого діагнозу направляють змиви з носоглотки й клоаки, після загибелі — цілі трупики або трахею, легені, печінку, головний мозок, повітроносні мішки, кишки.
Диференціальна діагностика передбачає виключення хвороби Ньюкасла, інфекційного бронхіту птиці, інфекційного ларинготрахеїту птиці, респіраторного мікоплазмозу птиці.
Імунітет та імунізація. Після перехворювання на грип імунітет нестерильний. Для специфічної профілактики використовують атенуйовані або інактивовані вакцини проти того підтипу вірусу грипу птиці, який зумовлює захворювання. Напруженість імунітету обов’язково контролюють за РЗГА на 21-шу – 30-ту добу після щеплення. В разі установлення у 80 % досліджених вакцинованих птахів титрів антитіл, не нижчих ніж 1 : 10, імунітет вважають достатнім для запобіжної профілактики хвороби.
Профілактика та заходи боротьби. Щоб запобігти занесенню й поширенню збудника хвороби, ретельно виконують нормативи щодо утримання і догляду за птицею. У разі встановлення грипу птиці доцільно здійснити забій усієї неблагополучної групи. Тушки хворої й підозрюваної щодо захворювання птиці, а також трупи загиблої птиці спалюють. Умовно здорову птицю забивають на м’ясо, тушки проварюють при 100 °С упродовж 30 хв і реалізують тільки в цьому господарстві. Пір’я і пух, отримані від забою умовно здорової птиці, просушують у сушильних установках за температури 85 – 90 °С упродовж 15 хв. Якщо сушильної установки немає, пух і пір’я дезінфікують у будь-яких пристосованих резервуарах 3%-м гарячим (45 – 50 °С) розчином формальдегіду впродовж 30 хв і потім висушують. Малоцінний дерев’яний інвентар (годівниці, сідала), залишки корму та гній спалюють, а всі приміщення-пташники й територію навколо них дезінфікують.
В оздоровленому господарстві систематично вибраковують некондиційну та малопродуктивну птицю. Проводять аерозольну дезінфекцію приміщень у присутності птиці з використанням високодисперсних аерозолів молочної кислоти або хлорскипидару. Після досягнення 45-денного віку курчат щеплюють інактивованою вакциною.

Запитання для самоконтролю: 1. Схарактеризуйте збудника грипу птиці. 2. Назвіть основні шляхи передавання збудника грипу птиці. 3. Які основні форми прояву грипу птиці? 4. Які клінічні ознаки й патологоанатомічні зміни характерні для грипу птиці? 5. Проведіть диференціальну діагностику грипу птиці від інших хвороб. 6. Які існують методи імунізації птиці при грипі? 7. Як чинять з хворою птицею в неблагополучному щодо грипу птахів господарстві?