8.7. ПАСТЕРЕЛЬОЗ КРОЛІВ
Пастерельоз кролів (Pasteurellosis, геморагічна септицемія) — гостре інфекційне захворювання, що характеризується явищами септицемії й геморагічним запаленням.
Поширення хвороби. Хвороба поширена в усіх країнах, у тому числі й в Україні, може завдавати значних економічних збитків.
Збудник хвороби. Захворювання кролів спричинюють ті самі пастерели, що й у сільськогосподарських тварин, — Pasteurella multocida.
Епізоотологічні дані. До пастерельозу сприйнятливі всі види хутрових звірів, особливо молодняк. Нутрії найчутливіші в 2 – 3-місячному віці.
На звіроферми збудник найчастіше заноситься з м’ясом і субпродуктами. Хвороба трапляється переважно у весняно-літній період. Серед нутрій пастерельоз нерідко поширюється через воду. Несприятливі умови утримання тварин і неповноцінна годівля посилюють тяжкість перебігу й поширення пастерельозу.
Клінічні ознаки хвороби. Інкубаційний період триває від 1 до 3 – 5 діб. У захворілих лисиць і норок відзначається втрата апетиту за посиленої спраги, підвищення температури тіла, утруднене дихання; з’являється пронос, фекалії з домішками слизу й крові. Іноді в ділянці щік і голови розвивається набряклість.
У нутрій за гострого перебігу пастерельозу спостерігається сонливість, хитка хода, відсутність апетиту, посилена салівація, сльозотеча, нерідко слизисто-кров’янисті виділення з носа. Відзначаються судомні скорочення м’язів тазового поясу й параліч кінцівок. У разі затяжного перебігу виявляються серозно-гнійні кон’юнктивіти, набрякання суглобів. Летальність сягає 80 – 90 %.
Патологоанатомічні зміни. Найчастіше виявляють крововиливи на серозних оболонках грудної порожнини, наявність серозно-фібринозного ексудату, гіперемію й крововиливи на слизовій трахеї й травного каналу. Печінка, селезінка, лімфатичні вузли збільшені, часто з крововиливами. У підшкірній клітковині нерідко трапляються драглисті інфільтрати сірувато-жовтого кольору (у норок і нутрій).
Діагноз ґрунтується на епізоотологічних, клінічних і патолого-анатомічних даних з підтвердженням лабораторними дослідженнями.
Диференціальна діагностика. Пастерельоз диференціюють від сальмонельозу, чуми, хвороби Ауєскі та ботулізму.
Імунітет вивчений мало, можливе повторне захворювання через 2 – 5 міс.
Лікування. Застосовують полівалентну протипастерельозну сироватку та антибіотики (окситетрациклін, біцилін-3).
Профілактика та заходи боротьби. У районах, де спостерігається пастерельоз у сільськогосподарських тварин, або в стаціонарно неблагополучних звірогосподарствах проводять планову вакцинацію емульсованими вакцинами проти пастерельозу норок і нутрій або асоційованою вакциною проти пастерельозу й ботулізму. У разі виникнення пастерельозу в господарстві хворих і підозрюваних щодо захворювання звірів ізолюють і лікують, на фермі проводять дезінфекцію та інші ветеринарно-санітарні заходи.
До змісту