Лабораторна робота № 3

Техніка посіву бактерій на живильні середовища. Для виділення культур бактерій з патологічного матеріалу невелику частину його за допомогою бактеріологічної петлі чи пастерівської піпетки наносять на відповідне живильне середовище. Цей процес називається посівом. Спочатку бактеріологічну петлю чи пастерівську піпетку прожарюють над полум’ям пальника (тонкий кінець піпетки при цьому згинають під прямим кутом). Ділянку органа, з якого робитимуть посів, припікають нагрітим металевим шпателем чи розрізають стерильним скальпелем (при посіві бактеріологічною петлею).
Дві пробірки з живильними середовищами — МПБ і МПА — тримають у нахиленому положенні. Обламують кінчик пастерівської піпетки, швидко проводять її крізь полум’я, проколюють орган у припеченому місці і насмоктують у капіляр невелику кількість матеріалу. З метою безпеки під час посівів і пересівань потрібно користуватися гумовою трубкою, один кінець якої надягають на піпетку, а на другий — гумову грушу.
Після цього відкривають відразу обидві пробірки (ватяні пробки утримують мізинцем і долонею правої руки), обпалюють краї пробірок на полум’ї, вносять піпетку з матеріалом у пробірку з бульйоном, швидко насмоктують невелику кількість бульйону в капіляр і переносять у пробірку зі скошеним МПА. Краї пробірок обпалюють над полум’ям і закривають пробками, також проведеними крізь полум’я. Використану піпетку негайно вміщують у посудину з дезінфекційною рідиною, а бактеріологічну петлю прожарюють над полум’ям і ставлять у штатив. На пробірках спеціальним олівцем зазначають назву органа, з якого було відібрано патологічний матеріал, номер експертизи і дату посіву.
Техніка пересівань. Дві пробірки (з культурою бактерій і зі свіжим середовищем) утримують у нахиленому положенні. Пересівання роблять бактеріологічною петлею або пастерівською піпеткою. Петлю прожарюють над полум’ям, пастерівську піпетку проводять крізь полум’я, капіляр згинають під прямим кутом і обламують його кінець безпосередньо перед пересіванням. Над полум’ям пальника відкривають відразу обидві пробірки; проведеною через полум’я петлею захоплюють невелику кількість матеріалу (петлю потрібно остудити всередині пробірки) і швидко переносять у пробірку зі свіжим середовищем. Посіви на МПА проводять зиґзаґоподібним розтиранням матеріалу по поверхні середовища. Потім обпалюють краї пробірок, закривають їх пробками, проведеними крізь полум’я. Петлю прожарюють і ставлять у штатив; піпетку — у посудину з дезінфекційним розчином. Пробірку із середовищем, в яку було здійснене пересівання, відразу підписують.
При бактеріологічному дослідженні бактерії вивчають у чистих культурах, тобто без домішок інших видів мікробів. Для отримання чистих культур застосовують метод дробного посіву мікробної суспензії на поверхню твердих живильних середовищ або метод послідовного розбавляння досліджуваного матеріалу в рідкому чи щільному розплавленому середовищі, а також біологічний метод — зараження лабораторних тварин. Колонії, що виросли на чашках Петрі, вивчають, роблять пересівання, отримують чисту культуру і розпочинають її дослідження. Воно починається з опису характеру росту бактерії на рідких і щільних середовищах. Оцінювання росту на рідких середовищах полягає у визначенні ступеня і характеру помутніння, осаду; на щільних середовищах — характеру, розміру, форми, кольору і прозорості колоній. Потім проводять мікроскопію культури, для чого виготовляють мазки й фарбують їх за Грамом або іншими методами. На наступному етапі досліджують культуру на рухливість методом висячої чи роздавленої краплі. Для цього використовують культуру віком не більш як одна доба.
Подальше дослідження чистої культури проводять пересіваннями на спеціальні живильні середовища (кольоровий ряд, елективні середовища) для вивчення біохімічних властивостей, здатності до пігментоутворення, гемолітичних властивостей тощо. За потреби проводять серологічні дослідження виділеної культури і заражають лабораторних тварин. До кінця дослідження мають бути отримані чіткі дані про морфологічні, культуральні, біохімічні, серологічні властивості й патогенність досліджуваної культури, на підставі чого визначають вид мікроба, використовуючи для цього спеціальні таблиці або визначники мікробів. У разі потреби визначають чутливість бактерій до антибіотиків, користуючись відповідними настановами.

Запитання для самоконтролю:
  1. Які чинники впливають на склад мікрофлори ґрунту, води, повітря, тваринного організму?
  2. Як діють на мікроорганізми фізичні й хімічні чинники та речовини?
  3. Якими методами досягають стерилізації матеріалів?
  4. Опишіть техніку посівів і пересівань мікроорганізмів, отримання чистих культур.
  5. Які живильні середовища і способи їх виготовлення ви знаєте?
До змісту