9.7. АЕРОМОНОЗ (ФУРУНКУЛЬОЗ) ЛОСОСЕВИХ РИБ
Аеромоноз лососевих риб
—
контагіозна хвороба, що характеризується септицемією, утворенням наривів (фурункулів) у м’язовій тканині з подальшим їх розривом і переходом у червонуваті виразки.
Поширення хвороби.
Хвороба реєструється в деяких країнах, спостерігалася і в Україні. Збитки значні внаслідок масової загибелі риби.
Збудник хвороби
— бактерія
Aeromonas salmonicida —
коротка нерухома паличка, спор і капсул не утворює, грамнегативний факультативний аероб. При вирощуванні на живильних середовищах утворює коричневий пігмент.
Епізоотологія хвороби.
До фурункульозу сприйнятливі райдужна форель та всі види лососевих риб. Особливо уражуються добре вгодовані риби віком понад два роки. Спалахи епізоотії виникають навесні та влітку при підвищенні температури до 10 – 20 °С. Джерелом інфекції є хвора риба, її виділення, трупи загиблої риби. Здорова риба може заразитися через інфіковану воду та при канібалізмі.
Патогенез.
Збудник хвороби, проникаючи в кров, спричинює септицемію, потім переноситься капілярами, швидко розмножується і руйнує тканини (виникають фурункули). Риба гине внаслідок токсикозу.
Клінічні ознаки хвороби.
Аеромоноз може виявлятися в двох формах — м’язовій та кишковій. При
м’язовій
формі основні зміни полягають в утворенні у м’язах гнійників, що мають вигляд припухлостей під шкірою. Після розтину припухлостей на шкірі виникають виразки, з яких витікає кров’янисто-гнійна маса, що містить велику кількість збудника. При
кишковій
формі спостерігають збільшення черевця в ділянці ануса та виділення з нього гнійно-кров’янистої рідини.
Патологоанатомічні зміни.
При розтині виявляють кров’янистий ексудат у порожнині тіла, геморагічне запалення органів травного каналу, некрози в серцевому м’язі, паренхіматозних органах.
Діагноз.
Первинний діагноз на фурункульоз установлюють на основі епізоотологічних даних, клінічних ознак, патологоанатомічних змін, заключний — за результатами бактеріологічних досліджень і біологічної проби. У лабораторію надсилають не менш як 5 хворих риб або стерильно відібрані кусочки м’язів, внутрішніх органів, вміст абсцесів.
Лікування.
Хворим рибам задають з кормом сульфаніламідні препарати та антибіотики. Рекомендують з кормом хлорамфенікол або тераміцин із розрахунку 5 – 7,5 г одного з них на 100 кг живої маси форелі впродовж двох тижнів. Лікувальні обробки риб проводять одночасно із загальними ветеринарно-санітарними та рибницько-меліоративними заходами.
Профілактика та заходи боротьби.
З метою профілактики рекомендується обробляти запліднену ікру розчинами трипафлавіну, акрифлавіну чи мертіолату в концентрації 1 : 2000 за експозиції 10 хв. На неблагополучні щодо фурункульозу рибницькі господарства накладають карантин і виконують усі заходи, передбачені його вимогами.
Запитання для самоконтролю:
1.
Назвіть збудників відомих вам інфекційних хвороб риб.
2.
Які відомі вам хвороби риб належать до мікозів?
3.
Назвіть основні методи діагностики вірусних хвороб риб.
4.
Які існують методи оздоровлення рибницьких господарств від інфекційних хвороб?
5.
Назвіть основні кроки щодо недопущення виникнення інфекційних хвороб у рибогосподарствах.
До змісту