Практичне заняття № 4

Взяття проб крові у тварин і птиці. У коней, великої й дрібної рогатої худоби проби крові беруть із яремної вени, на межі верхньої й середньої третин шиї, або підхвостової вени, у свиней — із вени вуха або судин хвоста, у собак, котів та хутрових звірів — із поверхневої вени стегна, передпліччя чи подушечок лап, у птиці — із підкрильцевої вени або з гребеня (у курей). Перед узяттям проб крові тварин фіксують. Волосся в місці проколу вистригають, а у птиці вищипують пір’я й пух; шкіру дезінфікують спиртом або настойкою йоду. У свиней кінчик хвоста обмивають теплою водою з милом, висушують чистим рушником, а потім дезінфікують,
Проби крові потрібно брати по можливості вранці, до годівлі й напування тварин. Кров беруть у чисті стерильні скляні пробірки в об’ємі 7 – 10 мл від тварини і 2 – 3 мл — від птиці. На кожну пункцію беруть одну стерильну голку відповідної конструкції (мал. 21).
Для отримання сироватки штатив із пробірками ставлять у теплу пору року в прохолодне місце, а в холодну — в тепле приміщення. Сироватку за потреби можна відбирати через 10 – 12 год з моменту взяття крові. Проби крові або сироваток надсилають у лабораторію впродовж першої доби після взяття. Якщо це зробити неможливо, то сироватку можна консервувати, добавляючи до неї 5%-й розчин фенолу у співвідношенні 1 : 9 або вносячи в пробірку 0,05 — 0,07 г (на кінчику скальпеля) борної кислоти.
На кожній пробі крові чи сироватки ставлять порядковий номер опису проби та інвентарний номер тварини.
Одночасно з пробами крові в лабораторію надсилають супровідний документ і опис проб крові чи сироватки за формами, наведеними у відповідних нормативних документах.
Алергічна діагностика бруцельозу. Для алергічної діагностики бруцельозу овець, кіз і свиней застосовують бруцелін.
Бруцелін вводять вівцям і козам у товщу шкіри підхвостової складки в дозі 0,2 мл. Правильність уведення препарату контролюють утворенням на місці ін’єкції ущільненого горбка розміром з горошину. Облік реакції проводять через 42 – 48 год після введення препарату оглядом і пальпацією шкіри в місці ін’єкції.
За ступенем набряку розрізняють позитивну й сумнівну реакції. За позитивної реакції на місці введення бруцеліну з’являється добре помітний набряк, за сумнівної він малопомітний, виявляється лише при пальпації місця введення препарату та порівнянні з протилежною складкою. В разі відсутності набряку реакцію вважають негативною.
Свиням бруцелін уводять у ділянці основи зовнішнього боку вуха в дозі 0,2 мл.
Облік реакції проводять двічі — через 24 і 48 год після ін’єкції. У хворих на бруцельоз свиней на місці введення препарату виникає запальна реакція у вигляді розлитого набряку, крім того, спостерігається гіперемія, а іноді крововиливи у вигляді темно-червоної плями в центрі набряку — це позитивна реакція. Сумнівна реакція характеризується маловираженим набряком. У здорових тварин реакції не буває.
Тваринам, що не реагували на перше введення препарату або дали сумнівну реакцію, алерген вводять повторно, в тій самій дозі й у те саме місце. Після другого введення реакцію враховують через 24 год.
Схема складання плану оздоровчо-профілактичних заходів при бруцельозі. Хоча Україна тривалий час є благополучною щодо бруцельозу, служба ветеринарної медицини має бути готовою до появи цього захворювання. В разі появи бруцельозу в господарстві (населених пунктах) їх оголошують неблагополучними щодо цього захворювання, вводять карантин і розробляють комплексний план заходів щодо оздоровлення. План розробляють комплексно, за участю представників державної ветеринарної служби, місцевих органів санітарно-епідеміологічної служби, фахівців і керівників неблагополучних господарств (власників тварин).
Головна мета обстеження — з’ясування особливостей епізоотичного осередку, що виник, виявлення джерел і шляхів занесення збудників бруцельозу, шляхів поширення хвороби в умовах певного господарства (населеного пункту). Уточнюється динаміка епізоотичного процесу, дається оцінка ступеня поширюваності і характеру перебігу хвороби в обстежуваному стаді, виявляються умови, що сприяють перезараженню тварин і створенню небезпеки зараження людей. Результати епізоотологічного обстеження дають можливість уточнити межі епізоотичного осередку, визначити характер і ступінь загрози для інших тваринницьких господарств, ферм, населених пунктів цього району.
Під час проведення обстеження враховують, що однією з основних причин виникнення нових осередків бруцельозу є введення в благополучні стада прихованих бруцелоносіїв із господарств, які раніше були неблагополучними. Активними джерелами збудника інфекції можуть бути заражені бики, барани, кнури. Значну небезпеку в поширенні збудника може становити молоко, отримане від хворих тварин. Завжди уточнюють порядок комплектування стада, з’ясовують, звідки і коли надходили в господарство тварини, чи піддавали їх профілактичному карантинуванню і контрольним дослідженням. При цьому враховують епізоотичну ситуацію в сусідніх господарствах і районі загалом, в інших районах, з якими підтримувалися господарсько-економічні зв’язки. З’ясовують порядок первинної переробки й реалізації продуктів тваринництва (передусім молочної продукції), отримують дані про вивезення (куди і коли) тварин і тваринницької продукції, а також заготовлених у господарстві кормів.
З’ясовують також стан кормової бази господарства, організацію заготівлі кормів (їх походження), порядок використання пасовищ і водопоїв, стан пасовищ і вододжерел. Не менш важливі відомості про систему утримання тварин (загальне, індивідуально-стійлове, пасовищне, табірне, стійлово-пасовищне), систему вирощування молодняку, стан тваринницьких приміщень, наявність ветеринарно-санітарних об’єктів та їхній стан, систему прибирання й знезаражування гною та стічних вод, прибирання гноївки, абортованих плодів, проведення дезінфекційних робіт.
Отримують і аналізують дані про динаміку епізоотичного процесу: дати й методи досліджень тварин, число виявлених випадків хвороби за статево-віковими групами худоби, число і дати врахованих абортів бруцельозної етіології та інших клінічних проявів хвороби, дані про перетримання хворих тварин у загальному стаді тощо.
Використання комплексу даних, отриманих при епізоотичному обстеженні, їх аналіз дають можливість конкретизувати основні елементи плану оздоровчих заходів, які мають бути спрямовані на забезпечення купірування епізоотичного осередку (запобігання винесенню збудника), виявлення та негайне усунення джерел збудника (хворих тварин), виключення можливості подальшого перезараження поголів’я і ризику зараження людей, забезпечення знищення збудника в об’єктах зовнішнього середовища.
Перелік і основний зміст цих заходів визначений відповідними нормативними документами (інструкції й настанови) з урахуванням місцевих природних і господарсько-економічних умов, особливостей епізоотичної ситуації, що склалася в неблагополучному господарстві й районі.
До плану включають усі необхідні обмежувальні й оздоровчі заходи з обов’язковим зазначенням терміну виконання, відповідальних осіб і безпосередніх виконавців.
З метою швидкого купірування виниклого епізоотичного осередку передбачають повну заборону на виведення і введення сприйнятливих тварин, провезення й прогін тварин по території неблагополучного господарства, припинення заготівлі грубих кормів для вивезення в інші господарства і райони. Передбачають також негайну ізоляцію і подальше здавання на забій усіх тварин, що реагували під час досліджень на бруцельоз, тих, що абортували або мали інші клінічні ознаки хвороби. Окремими пунктами плану вводять облік усіх випадків абортів, передчасних пологів, затримання посліду, отелень (окотів) в обладнаних окремих приміщеннях. Визначають порядок знищення абортованих плодів, послідів, проведення дезінфекції.
Крім того, обов’язково передбачають порядок переробки й знезараження молока та іншої продукції тваринництва. У разі здавання всього неблагополучного поголів’я на забій головну увагу приділяють санації тваринницьких приміщень, прифермської території, пасовищ, прибиранню й знезараженню гною.
Досить важливими є організаційно-господарські заходи, такі як будівництво і реконструкція тваринницьких, побутових приміщень і ветеринарно-санітарних об’єктів, придбання спецодягу, спецвзуття, предметів особистої гігієни, деззасобів. Обов’язково передбачають медико-санітарні заходи щодо профілактики зараження людей.
До змісту