8.5. МІКСОМАТОЗ КРОЛІВ
Міксоматоз кролів (Myxomatosis cuniculorum) — гостра висококонтагіозна хвороба, що характеризується серозно-гнійним кон’юнктивітом і ринітом, утворенням пухлинних вузлів на шкірі та набряково-драглистою інфільтрацією підшкірної клітковини в ділянці голови, лап, хребта і зовнішніх статевих органів.
Поширення хвороби. Міксоматоз поширений у багатьох країнах світу. На території України хворобу вперше зареєстровано в 1981 р. Економічні збитки від хвороби дуже значні й зумовлюються надзвичайно високою летальністю.
Збудник хвороби — ДНК-геномний вірус з родини Poxviridae, за структурою ідентичний вірусу фіброми та іншим віспяним вірусам. Вірус стійкий у зовнішньому середовищі й зберігає вірулентність у висушеному патологічному матеріалі кролів упродовж 20 діб, а в замороженому стані — понад 2 роки. Збудник чутливий до дії ефіру, лугів, формальдегіду, фенолу, борної кислоти, перманганату калію.
Епізоотологія хвороби. До міксоматозу сприйнятливі дикі та свійські кролі незалежно від віку й статі. Зайці хворіють рідко. Резервуаром збудника міксоматозу в природі є дикі кролі та зайці, серед яких інфекція проходить латентно. Джерелом збудника хвороби є хворі та перехворілі кролі, які виділяють вірус з витіканнями з очей і носа. Зараження відбувається при безпосередньому контакті здорових кролів з хворими, а також через корми, воду, предмети догляду, забруднені виділеннями інфікованих тварин. Має місце і трансмісивний шлях передавання збудника через кровосисних комах. Механічними переносниками збудника хвороби можуть бути люди, транспортні засоби, птахи.
Епізоотичні спалахи міксоматозу мають сезонний характер. Спостерігаються зазвичай пізно навесні або на початку літа і пов’язані з наявністю в цей період значної кількості жалких комах — переносників вірусу, а також сприйнятливої неімунної молоді кролів. У разі первинного виникнення в раніше благополучному господарстві хвороба за короткий час охоплює майже все сприйнятливе поголів’я кролів, має гострий перебіг, спричинює загибель 90 – 100 % тварин. Під кінець спалаху переважає хронічний перебіг хвороби, летальність не перевищує 40 %. Однак перехворілі кролі надовго залишаються вірусоносіями.
Патогенез. Після репродукції в чутливих клітинах слизових оболонок ротової й носової порожнин вірус лімфогенним шляхом проникає в лімфовузли, де швидко розмножується і вже на 3 – 4-ту добу зумовлює вірусемію, зміну проникності капілярів, появу набряків. Вірус міститься в міксомах, лімфовузлах, крові, а також в усіх внутрішніх органах хворих і перехворілих кролів.
Клінічні ознаки хвороби. Інкубаційний період триває 3 – 11 діб. Перебіг хвороби надгострий і хронічний (латентний). Розрізняють класичну (набрякову), нодулярну (вузликову) та безсимптомну форми міксоматозу.
Для класичної форми міксоматозу характерними клінічними ознаками є набряки підшкірної клітковини й маленькі вузлики переважно в ділянці голови та статевих органів. Передня частина голови помітно припухає, шкіра збирається у валикоподібні складки, внаслідок чого голова кроля нагадує голову лева — «левиний вигляд». Одночасно розвивається серозно-гнійний кон’юнктивіт, спостерігаються слизово-гнійні виділення з очей, які закривають очні щілини, внаслідок чого хворі кролі втрачають зір. Із носової порожнини також витікає гній, який засихає навколо носових отворів, значно утруднюючи дихання. Згодом пухлини зливаються між собою, на місці вузликових розростань утворюються осередки некрозу, кролі худнуть, набувають потворної форми, у них з’являються задишка, хрипи в легенях, синюшність слизових оболонок. Хвороба триває у дорослих кролів 10 – 14 діб, у молодих тварин — 4 – 8 діб і майже завжди закінчується загибеллю.
Нодулярна (вузликова) форма хвороби має більш доброякісний перебіг, хоча летальність при ній також сягає 70 – 90 %. На початку хвороби в ділянці спини, вушних раковин, носа, повік, лап, між пальцями й кігтями утворюються папули, вузлики, обмежені пухлини завбільшки від просяного зерна до голубиного яйця. Через 10 – 14 діб на місцях вузликових розростань і пухлин формуються осередки некрозу. Хвороба триває 30 – 40 діб. У разі видужання некротичні осередки загоюються впродовж 2 – 3 тижнів.
При безсимптомній формі прояву клінічних ознак хвороби не спостерігається.
Патологоанатомічні зміни. На розтині трупів загиблих кролів у ділянці голови, шиї, ануса та зовнішніх статевих органів виявляють драглисті набряки підшкірної клітковини. Лімфовузли й селезінка збільшені, гіперемійовані. Легені набряклі, іноді спостерігаються осередки пневмонії, гостре запалення слизової оболонки дихальних шляхів.
Діагноз ґрунтується на аналізі епізоотологічних даних, характерної клінічної картини захворювання, патологоанатомічних змін та результатів лабораторних досліджень. Останні включають гістологічне дослідження патологічного матеріалу від загиблих кролів та проведення біопроби. У лабораторію для дослідження надсилають 2 – 3 клінічно хворих кролі або їхні трупи не пізніше ніж через 2 год з моменту загибелі. У разі негативних результатів гістологічного дослідження ставлять біопробу на 2 кролях масою по 1,5 – 2 кг. Патологічний матеріал вводять внутрішньошкірно в заздалегідь вистриженій ділянці боку в дозі 0,1 – 0,2 мл, а також по одній краплі в кон’юнктивальні мішки обох очей. У разі позитивних результатів біопроби на 3 – 6-ту добу після зараження на місці ін’єкції виявляються почервоніння й набряк шкіри, кон’юнктивіт і риніт, драглисті інфільтрати в підшкірній клітковині. З очей виділяється серозно-фібринозний або гнійний ексудат. Через 7 – 16 діб після зараження кролі гинуть.
Диференціальна діагностика передбачає необхідність виключення інфекційного фіброматозу та стафілококозу.
Лікування. Ефективних засобів лікування міксоматозу не знайдено.
Імунітет та імунізація. Після перехворювання на міксоматоз кролі набувають тривалого нестерильного імунітету. Кроленята від імунних матерів мають колостральний імунітет до 5-тижневого віку. В Україні виготовляють суху живу культуральну вакцину зі штаму В-82 проти міксоматозу кролів. Молодняк щеплюють з 1,5-місячного віку.
Профілактика та заходи боротьби. З метою недопущення виникнення міксоматозу слід підтримувати належні ветеринарно-санітарні умови годівлі й утримання тварин, організовувати своєчасну вакцинацію сприйнятливого поголів’я.
У разі виникнення захворювання в господарстві (фермі) запроваджують карантинні обмеження, за умовами яких забороняється ввезення та вивезення з них кролів, продуктів їх забою, шкурок, пуху, кормів. Систематично здійснюють дезінфекцію й дезінсекцію для знешкодження комарів та інших жалких комах. Усіх кролів неблагополучного кролятника забивають на місці. Тушки хворих та підозрюваних щодо захворювання кролів спалюють разом зі шкурками, а м’ясо тушок решти кролів неблагополучного приміщення (підозрюваних щодо зараження) використовують у їжу після 1,5-годинного проварювання. Усіх здорових кролів щеплюють проти міксоматозу.
Карантинні обмеження знімають через 15 діб після знищення (забою) всіх кролів неблагополучної кролеферми, проведення всього комплексу передбачених оздоровчих заходів та остаточної дезінфекції.
До змісту